17 листопада 2021 р.

 Молодь-це наше майбутнє !!!

У Міжнародний день студентів
Бажаю радісних моментів,
Веселощів, емоцій виру,
Насолодитись святом щиро!
Дається легко хай наука,
В біді хай друг протягне руку,
Хай все виходить, все вдається,
Фортуна хвостиком хай в’ється!

Україна, як і весь світ, відзначає Міжнародний день студента 17 листопада. Дату було встановлено в 1946 році в Празі на Всесвітньому конгресі студентів у пам'ять про чеських студентів-патріотів.Насправді таке довгоочікуване і веселе молодіжне свято як День студента має зовсім не оптимістичну історію. Він був заснований в пам'ять про криваву трагедію, яка сталася в 1939 році в окупованій німцями Празі.

На сьогодні Міжнародний день студентів є символічним днем об'єднання учнів усіх факультетів і навчальних закладів з метою зміцнення ролі студентства в громадському та політичному житті своєї країни.

В усі часи та в усіх країнах студентство було та залишається активною силою, що рухає суспільство вперед.Сьогодні майже в кожного українця в родині або серед друзів знайдеться студент, і привітати його хочеться так, щоб підняти йому настрій та налаштувати на наступний навчальний рік.

Шановне студентство! Вітаємо кожного з вас зі святом, яке Міжнародне студентське товариство традиційно відмічає 17 листопада. Цей день є святом молоді, торжества справедливості та солідарності студентів! Бажаємо здоров’я, пригод, добрих змін, краси відносин та радості кожного дня. 

14 листопада 2021 р.

 


Найвідоміша шведська авторка й одна з найвидатніших письменниць світу Астрід Анна Емілія Ліндґрен народилася 14 листопада 1907 року.

У нас її знають передусім за повістями про Пеппі Довгапанчоху та Карлсона. Але її літературна спадщина значно багатша. Станом на 2019 рік її книжки було видано 107 мовами загальним накладом 165 млн примірників. Зрозуміло, що зараз ці показники вже значно вищі.

Коли Астрід Ліндгрен одружилася і стала матір’ю, вона вигадувала різні цікаві історії для своїх дітей. 1941 року вона записала повість, яку розповідала своїй доньці, коли та хворіла, а через три роки подала її до одного з найбільших шведських видавництв. Там повість відхилили. Того ж року інше видавництво оголосило конкурс на найкращу книжку для дітей. Астрід Ліндгрен написала повість «У Бріт-Марі легшає на серці», подала рукопис на той конкурс, і він отримав другу премію. Так у шведській літературі з’явилося нове ім’я — Астрід Ліндгрен.

Через рік те саме видавництво знов оголосило конкурс, і Астрід Ліндгрен подала на нього відхилений рукопис. Він отримав першу премію. Це була «Пеппі Довга панчоха». Книжку видали, і вона мала великий успіх — на сьогодні її перекладено понад шістдесятьма мовами світу, серед них і українською.

Астрід Ліндгрен була не просто відомою письменницею, а й дуже шанованою людиною. Важливою персоною, людиною, відомою всій країні, вона стала завдяки численним виступам по радіо й телебаченню. Тисячі шведських дітей виросли, слухаючи по радіо книги Астрід Ліндгрен в авторському виконанні. Її голос, її обличчя, її погляди, її почуття гумору були знайомі більшості шведів ще з 50-60-х років, коли вона вела на радіо й телебаченні різноманітні вікторини й розмовні програми. До того ж Астрід Ліндгрен завоювала публіку своїми виступами на захист такого типово шведського явища, як любов до природи й захоплення її красою.

Властиві їй прагнення до рівноправності й турботливе ставлення до людей допомагали письменниці долати бар’єри, що поставали у зв’язку з її високим становищем у суспільстві. Вона з усіма спілкувалася однаково сердечно та з повагою — чи то був шведський прем’єр-міністр, глава іноземної держави чи один з її читачів-дітей. Іншими словами, Астрід Ліндгрен жила згідно зі своїми переконаннями, завдяки чому стала предметом захоплення й поваги, як у Швеції, так і поза її межами.

9 листопада 2021 р.

 День української писемності та мови

9 листопада українці у всьому світі відзначають надзвичайно важливе свято – День української писемності та мови.

Це свято започаткували ще у 1997 році, коли президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови у консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – День вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці розпочинається писемна українська мова.

Упродовж століть українська мова, так само як і її носії – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав.

Однак попри це, з кожним роком українська мова розквітає: носіїв рідної мови стає дедалі більше, молодь все частіше популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні. І сьогодні українською мовою розмовляють понад 45 мільйонів людей.

Друзі, говорімо українською, щоб нас побачив світ, побачив успіх України, її духовні та інтелектуальні надбання! 

Вчімо українську та шануймо її! 

7 листопада 2021 р.

 

7 листопада ‒ 85 років від дня народження Миколи Степановича Вінграновського



 

 

 

 

«Я обізвався серцем в 
світ» М. Вінграновський

 Його називають «чарівником слова», «степовим Сварогом», «вінграном», «зітканим з любові». Це все про Миколу Степановича Вінграновського.

Український письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист і поет Микола Степанович Вінграновський народився 7 листопада 1936 р. в місті Первомайську Миколаївської області в сім’ї селянина. Батько письменника Степан Миколайович Вінграновський походив із села Кумарі, що на Миколаївщині, працював столяром. Матір Вінграновського – Зінаїда Олександрівна походила із села Стара Корениха, сьогодні Миколаївська область. Матір письменника була родом з бідної та багатодітної сім'ї, тому через скрутне становище ще з дитинства Зінаїда Олександрівна працювала наймичкою в панському маєтку. Згодом матір письменника разом із сестрою Анною перебралися жити в село Кумарі, і там познайомилася з батьком Степаном Миколайовичем і одружилися. Зінаїда Вінграновська стала взірцем для свого сина, вона дуже любила розповідати історії, читати книги, любила свою Батьківщину. Про важливість матері у формуванні особистості письменника свідчать його спогади, саме матері Микола завдячує, тим що в роки голодомору він зміг вижити. Образ матері письменник пронесе крізь свій творчий шлях. Батько Миколи Вінграновського все життя чесно трудився і його образ у творчості письменника постав, як воїна-хлібороба.

У 1962 році письменник вступив до спілки письменників України. Перші поетичні публікації Миколи Вінграновського датуються 1957 роком (журнал «Дніпро» №2). Перші вірші з’явилися друком у 1975 р., а перша збірка – «Атомні прелюдії» – вийшла у 1962 р. Виразним свідченням подальшого творчого розвитку Миколи Вінграновського стали збірки «На срібнім березі» (1978), «Ластівка біля вікна» (1981) , «На добраніч» (1983).

Майже одночасно з поезією Микола Вінграновський почав писати і прозу. В повістях та оповіданнях «Первінка», «Сіроманець», «Гусенятко», «Кінь на вечірній зорі», «У глибині дощів», «Літо на Десні» та інших він то веселою, то сумовитою поетичною барвою поєднує світ людей зі світом звірів, птахів, рослин, з життям всього живого й «неживого» (власне, вся природа у Миколи Степановича Вінграновського вищою мірою жива).

У творчості М. Вінграновського були твори та поезії та для дітей. На початку 60-х років з'явилося оповідання «Бинь-бинь-бинь», «Чорти», збірка віршів «Андрійко-говорійко». Саме за вагомий внесок у дитячу літературну творчість – письменник був нагороджений державною премією ім. Тараса Шевченка. Дитяча тема у творчості М. Вінграновського, це не просто тема, а сфера співіснування людини та природи, товаришування дитини та природи, яке втрачене у світі дорослих. Саме у віршах, які писав автор він відчував себе дитиною, повертався назад у минуле, бо тільки у дитинстві ми можемо відчувати себе вільним. Дитяча література Миколи Степановича вважається новаторською, тому що його вірші написані з дитячою уявою, з поетичністю дитячої душі.

3 листопада 2021 р.

3 листопада – день народження Самуїла Маршака


Самуї́л Я́кович Марша́к— радянський російський дитячий письменникпоетперекладачдраматургкритик. Насамперед відомий як автор п'єси-казки «Дванадцять місяців». Перекладав сонети та інші твори Шекспіра, англійську поезію, зокрема вірші для дітей, а також поезію з інших мов. Максим Горький називав його "засновником російської (радянської) дитячої літератури".

Народився в єврейській сім'ї заводського майстра Якова Мироновича Маршака (1855—1924). Його батько працював старшим робітником на заводі з виробництва мила. Отримав хорошу домашню освіту. Раннє дитинство та шкільні роки Самуїл провів у містечку Острогозьк під Воронежем. У гімназії учитель словесності прищепив любов до класичної поезії, заохочував перші літературні спроби майбутнього поета, вважав його вундеркіндом. Його брат Ілля, який писав під псевдонімом М. Ільїн (1896-1953), та сестра Лія, яка писала як Єлена Ільїна (1901-1965), обоє стали радянськими письменниками.













Один із поетичних зошитів Маршака потрапив до рук Володимира Стасова, відомого російського критика та мистецтвознавця, який посприяв подальшому розвиткові юнака. За сприяння Стасова Самуїл переїжджає в Санкт-Петербург, де навчається в одній із найкращих гімназій. Цілі дні він проводить у публічній бібліотеці, в якій працював Стасов.

1904 року вдома у Стасова Маршак познайомився з Максимом Горьким, який поставився до нього з великим зацікавленням і запросив його на свою дачу в Ялті, де Маршак жив у 1904—1906 роках.

Друкуватися почав 1907 року.

Один із творців і організаторів радянської дитячої літератури. 1923 року вийшли дві перші книжки для дітей.





28 жовтня 2021 р.

 


28 жовтня в Україні відзначають тепле сімейне свято — День бабусь та дідусів. Дата свята фіксована — щорічно 28 жовтня.

 

Вшановують бабусь та дідусів також жителі Великобританії, Польщі, Італії, Росії, Америки та інших країн.Свято виникло нещодавно. У 2009 році нідерландське Квіткове бюро виступило з ініціативою, щоб онуки цього дня вітали своїх дідусів та бабусь та дарували їм горщики з живими квітами, що символізує зв'язок поколінь.

На честь старшого покоління цього дня в усьому світі влаштовуються благодійні акції, концерти та фестивалі.
Волонтери збирають допомогу людям похилого віку. На жаль, не всі мають рідних чи близьких, які можуть виявити про них турботу. Онуки вітають своїх «дорослих» й мудрих членів сім'ї.

Бабусі й дідусі, ви мудрі й шановані! Скільки складних ситуацій в житті Вам довелося пережити. Знайте, що ми цінуємо і любимо Вас за Вашу доброту, співчуття й турботу. Залишайтеся такими, як зараз. Нехай Вас Господь береже!

18 жовтня 2021 р.

 Всесвітнє свято всіх ласунів!!!


             Сьогодні-свято всіх ласунів-Всесвітній день цукерок!

Втім,думаю,загальне свято,адже навряд чи знайдеться хоча б одна людина,яка не любить або не любив цукерки в дитинстві.Як то кажуть,на кожного грибника свій гриб,так і цукерку можна вибрати будь-яку,за смаком,кольором,розміром...Тому пропоную сьогодні всім зануритися в світ дитинства-чарівний,солодкий,що вабить,ароматний і тягучий.

А чи знаєте ви,що цукерки спочатку були...ліками?Адже навіть саме слово "цукерка" перекладається з латині як "приготоване зілля".

Спочатку невеликі солодкі шедеври наділяли магічною надприродною силою.

Сьогоднішні ласощі з`явилися ще в Стародавньому Єгипті вже більше трьох тисяч років тому.І з`явилися вони на світ зовсім випадково,втім як і будь-який кулірарний шедевр.Згідно з легендою,хтось ненароком перекинув судини з інжиром,медом і горіхами-і вийшли перші цукерки.І пішло...На Сході для виготовлення цукерок використовували в основному фіги та миндаль.Саме араби вперше стали виготовляти цукерки із застосуванням цукру.Слов`яни робили смачні льодяники з меду,кленового сиропу і патоки.

Шоколадні цукерки в середині 19 століття продавалися в ...аптеці!Джон Нойхауз,аптекар з Брюсселя,пропонував "лікувати"цими солодкими "пігулками" нервові розлади і кашель!Чимало шанувальників цього аптекаря і сьогодні,адже не дарма після смачних "ліків" поліпшується настрій і організм отримує порцію "гармонів щастя".


14 жовтня 2021 р.

 


14 жовтня вже багато років ми відзначаємо свято Покрови Пресвятої Богородиці або Святої Покрови,яке для усіх православних є одним з найбільших релігійних свят осені.Украінцям здавна була притаманна особлива любов,шанування і благоговіння перед святою Богородицею.Адже своїми молитвами вона покриває нас від зла і завжди готова розпростерти Свій Покрів над кожним з нас.Їй відомі всі наші потреби й турботи,радощі і печалі.

     Сьогоднішній день також було проголошено Днем Українського козацтва.Для козаків свято Покрови було найбільшим значущим святом,вони вірили,що свята Покрова охороняє їх,а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою.Історія українського козацтва-це одна з найвеличніших сторінок життя українського народу.Впродовж століть могутнє козацьке братство здійснювало вплив на європейську історію.Саме з козацького роду вийшли відомі всьому світу діячі національного відродження України.Й нині сотні тисяч нащадків козаків розвивають кращі традиції своїх предків,котрі є для них взірцем доблесті,шляхетності,відданості Вітчизні.

     В житті ми часто спостерігаємо,як сьогодення перекликається зі старовиною,ядже ми повинні бути гідними спадкоємцями духовних цінностей і продовжувачами багатих традицій і славних справ предків.

    Саме тому День захисника України ми відзначаємо 14 жовтня.як символ нерозривного зв'язку всіх поколінь захисників України,як пам'ять про тих, хто в різний час захищав нашу землю від ворога і охороняє її зараз,коли на  східних територіях України йде боротьба за її незалежність і суверенітет.Попри зміну часів і політичних систем, День захисника України асоціюється насамперед з мужністю та стійкістю людського характеру,силою духу та відданістю Батьківщині.

    Тож бажаємо усім миргого неба,міцного здоров'я,незгасимої енергії,завзяття і сили!Нехай божественний покров Пресвятої Богородиці,простягнений над нами,уберігає від бід,зла та негараздів!

6 жовтня 2021 р.

 

6 жовтня 2021 року-140 років від дня народження Івана Кочерги


Класик української літератури Іван Антонович Кочерга відомий як видатний творець історичної драми. Впродовж чотирьох десятиліть свого творчого життя автор написав понад двадцять драматичних творів. У його творчому доробку - драматична казка і романтична комедія, історична драма і п'єса-феєрія, драматична поема й філософська комедія.
 Мудрий філософ, добрий мрійник і гуманіст, він вірив у людей, славив благородство їхніх душ, силу їхнього розуму і творчої енергії, із захопленням і подивом оспівував справді високі поривання їхніх сердець. Світлими почуттями любові до людини пройняті кращі твори Івана Кочерги: "Алмазне жорно""Свіччине весілля""Майстри часу""Ярослав Мудрий". У цьому таїна невмирущості і принадності окриленого таланту великого драматурга.
Твори Івана Кочерги увійшли в золоту скарбницю української класики, забезпечив безсмертя їхньому творцеві. Самобутній талант завжди залишає глибокий слід на землі і вічно живе в серцях вдячних нащадків.
Немає в світі бурі, щоб вогонь
Могла задути вільний та правдивий...
                                Іван Кочерга











4 жовтня 2021 р.


Всесвітній день тварин (англ. World Animal Day) — міжнародний день, спрямований на привернення уваги людства до прав тварин та їхнього добробуту, що святкується кожного року 4 жовтня.

Відзначення Всесвітнього дня тварин – це нагода вчергове нагадати про те, що люди – сусіди та друзі усіх живих істот. А захищати представників фауни дійсно необхідно, і, в першу чергу, захищати від діяльності людини.

За даними дослідників Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), за останні 50 років популяція тварин у лісах планети скоротилася більше ніж у двічі. Найбільш вразливими категоріями, за спостереженням науковців, є амфібії, наприклад, жаби, а також ссавці, зокрема, мавпи та лісові слони. Скорочення кількості диких видів відбувається через втрату середовища існування, зокрема внаслідок вирубування лісів. Зміна фауни лісів буде небезпечною – може зникнути здатність лісів зберігати парникові гази, що призведе до жорсткішої кліматичної кризи.

В Україні види, що знаходяться під загрозою зникнення, заносять до Червоної книги. Вони підлягають особливій охороні на всій території країни. "Найпопулярнішими" тваринами Червоної книги є наступні: зубр, рись, ведмідь бурийїжак вухастий, горностай, кіт лісовий, корсак або степна лисиця,чорний лелека.

Пам’ятайте, що всім братам нашим меншим потрібна турбота, ласка і ваша любов.








3 жовтня 2021 р.

3 жовтня в Україні святкують День вчителя!

День працівників освіти або День учителя — професійне свято освітян, яке відзначають щорічно в першу неділю жовтня згідно з указом президента від 11 вересня 1994 року. Проте це свято бере свій початок ще за радянських часів. Вперше в СРСР День вчителя почали святкувати з 1965-го року.

У 1994 році ООН і ЮНЕСКО заснували ще одне професійне свято педагогів – Міжнародний день вчителя.В Україні у цей день прийнято дарувати вчителям квіти. Напередодні в школах влаштовують день самоврядування – старшокласники самостійно проводять уроки в молодших класах.

Сьогодні в незалежній Україні майже 860 тисяч педагогів, вихователів, майстрів виробничого навчання, науково-педагогічних працівників і управлінців. Вони навчають і виховують понад мільйон дошкільнят, навчають більше п’яти мільйонів школярів, викладають майбутню спеціальність майже трьом мільйонам студентів країни.
Зі святом Вас, шановні працівники освіти!