21 лютого 2018 р.

Міжнародний день рідної мови


21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» - звучало у заголовку документа. Міжнародне свято рідної мови мало послугувати захисту мови як культурної спадщини кожної окремої національності, кожної народності на нашій планеті.

Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
За оцінкою фахівців, із 6000 мов, які нині існують, половина з них знаходиться під загрозою зникнення у найближче десятиріччя.

20 лютого 2018 р.

День Героїв Небесної Сотні

20 лютого 2014 року Україна прощалася із загиблими на Майдані героями України.​ Тодішній президент В. Янукович оголосив 20 лютого днем жалоби за Небесною сотнею. Що це було: жалюгідна спроба виправити ситуацію, відверте підлабузництво, лицемірне бажання продемонструвати свою "відданість" народу і врятувати власну шкуру? Хто зна… Та що б це не було, офіційно чи не офіційно, за наказом чи проти чиєїсь волі, це відбулось би за будь-яких обставин.
Адже ці люди віддали найцінніше, що в них було, задля нас із вами. А таке не забувається…
Юні хлопці, чоловіки та жінки вже ніколи не повернуться додому, не обіймуть близьких, не посміхнуться друзям. Сумно і боляче. Хто б міг подумати, що в 21 столітті, після всього, що пережила наша (і не тільки) держава, все повториться знову. Схоже, людство не квапиться вчитись на своїх помилках…

Сьогодні кількість загиблих вже вимірюється тисячами. І кінця, поки що, цьому не видно. Не будемо говорити про те, хто і за що бореться. Ця тема вже достатньо висвітлена в просторах інтернету, в коментарях, у повсякденних розмовах в чергах та автобусах. Давайте в цей день просто віддамо шану тим, хто "положив серце й душу за нашу свободу".

14 лютого 2018 р.

День Святого Валентина

День Святого Валентина прийнято відзначати 14 лютого. Це свято в Європі почали святкувати ще кілька століть тому, в Україну він прийшов зовсім недавно і став популярним у 90-х роках. Святий Валентин вважається символом всіх закоханих, тому це свято дуже красивий і романтичний. Він створений для тих, хто любить, і тих, хто тільки готується пізнати це прекрасне почуття.
Любов — це незвичайне почуття, завдяки якому, кожна людина відчуває себе по-справжньому щасливою і комусь потрібним. Вона окрилює, дає силу і сміливість для здійснення божевільних вчинків. Але, на жаль, кохання буває не тільки ніжною і щасливою, але і сумною, болісною і нестерпною. Вона змушує людину бути одночасно щасливим і нещасним.

День Святого Валентина, як і інші свята, які прийшла до нас з давніх віків, оповита легендою. Згідно з легендою, вважається, що Св. Валентин був єпископом, який потай вінчав і благословляв всі закохані пари. Період життя і творіння Валентина збіглося з часом правління всім відомого римського імператора і полководця Клавдія II, який забороняв своїм воякам створювати сім'ю і піддаватися спокусі любовних почуттів. Тому, Св.
Валентин продовжував благословляти молодих людей в таємниці, не боячись при цьому отримати покарання від грізного римського імператора. Незабаром все таємне, звичайно, стало відомо імператору, який наказав стратити Валентина.

8 лютого 2018 р.

190 років від дня народження Жуля Верна (1828 - 1905), французького письменника


Він завжди мріяв про подорожі і його з дитинства тягнуло побачити світ. Коли письменнику було 11 років, він найнявся моряком-юнгою і хотів втекти до Індії, але його зупинили.

Жюль Верн подорожував по світу, був у багатьох країнах. У нього було три своїх яхти під назвою Сен-Мішель. Він навіть входив до Географічному суспільстві Франції. 
На написання книги «Навколо світу за вісімдесят днів» Жуля Верна надихнула газетна стаття.
У даній статті було розказано, що якщо винайти хороший транспортний засіб, то цілком можна подорожувати навколо світу за короткий період.
 Він міг писати більше 15 годин на день, не виходячи з кабінету.
 Жюль Верн був одружений на вдові. Письменник закохався і взяв жінку з двома дітьми, він навіть позичив 50 000 франків у батька на утримання сім’ї. Практично всі книги письменника містять передбачення і відкриття.
Все фантастичне, що він описував у своїх книгах письменник було пізніше винайдено. 
Вчені іноді навіть спиралися на його твори, брали у нього ідеї. 
Незадовго до смерті Верн осліп, але продовжував диктувати книги. Письменник помер 24 березня 1905 року від цукрового діабету.


Всього налічується більше 200 екранізацій творів письменника. 
Після його смерті залишилася картотека, що включає понад 20 тисяч зошитів з відомостями з усіх областей людського знання.

29 січня 2018 р.

День Памяті героїв Крут

29 січня 1918 року на залізничній станції Крути в Чернігівській області 300 київських студентів, захищаючи підступи до Києва, вступили в нерівний бій з шеститисячної армією більшовиків під командуванням Михайла Муравйова, яка в числі інших вела наступ на Українську народну республіку.

Точна кількість загиблих студентів офіційно ніде не зафіксована. За свідченнями учасників подій, було вбито понад 250 осіб з української сторони. Відомі імена тільки 27 студентів, яких взяли в полон і розстріляли. Їх тіла пізніше були урочисто перепоховані на Аскольдовій могилі в Києві.

13 січня 2018 р.

13 січня - Щедрий Вечір та свято Меланки

На всю хату пахне свіжа паляничка.
Під обрусом сіно, на обрусі свічка,
На радість дорослим на втіху малечі
Йде до нас у гості Щедрий Добрий вечір!

Щедрий вечір або Маланка (13 січня - покровительки домашнього вогнища) - це свято веселощів і перевдягань. Причому, одного з молодих людей з веселої компанії потрібно переодягнути в жінку - саме він і буде Меланкою. У цей день в двері стукають ряджені. Вважається чим більше їх прийде тим щасливіше буде Новий рік.
Ряджені грають на музичних інструментах і співають щедрівки.
У навечір'я 13 січня  у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, щоб наприкінці року подякувати Богові за вже отримані ласки і попросити нових на наступний рік.
Як і на Свят-вечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: тут на столі й кутя, і ковбаси, й холодець, і шинка...
Наддніпрянська Україна і Гуцульщина святкують Щедрий Вечір як значне свято різдвяного циклу з добре розвиненою обрядовістю. Галицьке Поділля не святкує, бо Щедрий Вечір у галичан - напередодні Водохреща, тоді як на Наддніпрянщині це - «Голодна кутя», Богоявленне навечір'я.


12 січня 2018 р.

390 років від дня народження Шарля Перро (1628 - 1703), французького письменника

Творчий спадок Шарля Перро великий. Він працював над створенням «Всезагального словника французької мови». Його перу належить робота «Великі люди Франції», написані статті, книги, мемуари, поеми у віршах, багато поезій.І хоча писав Шарль багато і в різному жанрі, основним жанром його творчості стала чарівна казка. 


До нього спеціально для дітей ніхто не писав. І це, напевно, найбільша заслуга Шарля Перро — його казки поклали початок дитячої літератури як окремого жанру.Перші свої казки Ш. Перро написав у віршах, які закінчував повчальними віршованими рядками.




Наприклад, казка «Червона Шапочка» містила віршик, який давав дівчатам настанову, що небезпечно слухати лихих людей. Потім казки Перро почали друкуватися без повчальних додатків, бо вони були зайві.




Читачі й самі добре розуміли, що хоче сказати казкар своїми творами.Звісно, казки Шарль Перро вигадував не сам.
Деякі пам'ятав з дитинства, про інші довідався протягом життя, адже писати казки письменник почав вже у 68 років. Казки Шарля Перро — літературні, створені за сюжетами європейського фольклору.


8 січня 2018 р.

80 років від дня народження Василя Семеновича Стуса (1938 - 1985), українського поета, перекладача

Поетична спадщина видатного українського поета Василя Стуса закономірно увійшла в український літературний процес.
Його поетичне слово "позначене своєрідним сплавом інтелектуалізму з ліризмом, медитативністю, оригінальним філософським осмисленням буття, нелегким для розуміння, тим паче, що поет часто відходить від усталених канонів образотворення, сміливо формує слова й поняття так, що звична логіка сприйняття художнього твору часом заважає осягнути складність його образів, здебільшого метафоричних".

Перша поетична збірка «Зимові дерева» ще продовжувала поетичну традицію «шістдесятників»: тут переважала громадянська лірика з її пристрасними роздумами про долю української культури, протестом проти атмосфери гноблення, несвободи, яка панувала в тогочасному суспільстві («Дума Сковороди», «Останній лист Довженка», «Звіром вити, горілку пити»). Позбавлений можливості друкуватися на Батьківщині, видає ряд поетичних збірок за кордоном («Зимові дерева» (Брюссель, 1970), «Свіча в свічаді» (Сучасність, 1977)). 
       
     
 Найвизначнішим досягненням Стуса-поета є збірка «Палімпсести» (1986). Глибинне проникнення у внутрішній світ людини, досконалість мистецької форми характеризують цю книгу віршів, яка стала однією з вершин української поезії XX ст. Стус відомий також і як літературознавець: його перу належать статті про творчість В. Свідзинського, Б. Брехта, Г. Белля, грунтовна розвідка про поезію П. Тичини «Феномен доби».



7 січня 2018 р.

Різдво Христове

Звізда світла з востоку гряде,
За собою трьох царів персицьких веде.
Поклін дати царю і пану,
Вишніх сил всього світу гетьману.
Король-Ірод дуже смутився,
Що Ісус Христос від Діви народився,
Велів питати, по всіх землях шукати.
Велів губити, малих діток ізбити.
Одних кіньми топтали,
Других в полі роздирали.
Матері їх гірко ридали,
Руки свої до Бога піднімали:
«О, Іроде безумний! Як ти в собі жалю не маєш,
З невинних младенців кров проливаєш!»
Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха. Свято Різдва Христового вважається другим після Пасхи (Великодня) великим святом, хоча у багатьох католицьких країнах народне благочестя досі відводить йому головне місце серед свят.
Вранці 7 січня українці йшли до церкви, щоб віддати шану новонародженому Христові. Після закінчення церковної відправи родина знову збиралася на святковий обід, який вже не був пісним, та починалася велика різдвяна гостина. Сало, печінка, ковбаса, різні смаженості та копченості, все за чим сумувала під час посту душа, повинно стояти на столі.
По обіді наступає час заслуженого відпочинку. В гості ж потрібно йти вже після обіду. Одружені діти, як правило, йдуть до своїх батьків. Дуже давньою є українська традиція миритися в цей день, пробачати одне одному образи, вільні й мимовільні, щоб на повну міру відчути радість життя.

Колядують діти, дорослі парубки та дівчата, а в Галичині інколи колядують і ґазди. Але першими оповісниками народження Христа в різдвяних обрядах у давнину були діти та підлітки, які обходили ватагою багаті й бідні оселі, співаючи колядки та щедрівки. І в кожній хаті світлішало, людям ставало легше на душі. Колядників чекали з нетерпінням і щедро віддячували їм яблуками, горіхами, бубликами. Вважалося, чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим для її господарів буде новий рік. Колядували, як правило, лише хлопчаки: дівчатка у різдвяних обрядах участі не брали, оскільки за давнім віруванням на великі свята першими мають з'являтися представники чоловічої статі.

6 січня 2018 р.

Святвечір перед Різдвом Христовим

За давньою традицією, належне різдвяне святкування починається ще ввечері напередодні Різдва з духовних і матеріальних приготувань. Вечір цей зветься Святим чи Свят-Вечором, або ж Навечір’ям Різдва Христового, що припадає на 6 січня.

Це один з найбільш шанованих днів для всіх християн – і східного, і західного обрядів – та одне з найважливіших родинних свят, магічний день, коли кожна сім’я створює в оселі атмосферу затишку, достатку та злагоди.

Однак не менш важливою була завчасна й серйозна підготовка до різдвяно-новорічних обрядів. Обов’язково з пори жнив зберігали обжинкового Дідуха та відбирали пахуче сіно. До свят завершували всю важливу роботу по господарству – від наведення ладу в хаті та обійстві до ремонту робочого реманенту, ткання полотна й вичинки шкір. За звичаєм до свят господині ретельно прибирали в хатах, вибілювали помешкання й розмальовували квітами комин, застеляли нові або чисто випрані скатерки, рядна й рушники. Обов’язково намагалися справити новий одяг для всіх членів родини та купити новий посуд (макітри, горшки, коцюби й макогони). Із воску власної пасіки люди виготовляли святкові свічки, приказуючи спеціальні замовляння і молитву. У підготовці були задіяні усі – і малі, і старі.