19 лютого 2019 р.

День державного герба України

З найдавніших часів тризуб використовувався як своєрідний оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих з першого століття нашої ери. Символ відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, в українських землях з II ст. Існує близько трьох десятків теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдності світу і т.д.).
За часів Київської Русі тризуб був родовими знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.
За матеріалами енциклопедії: Посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладанні договорів з візантійцями мали свої печатки з тризубом. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого - тризуб.
Як державний символ - Державний герб України, тризуб був затверджений постановою Верховної Ради України №2137-XII від 19 лютого 1992 року.

14 лютого 2019 р.

День святого Валентина


День Святого Валентина – дуже незвичайне і романтичне свято, коли закохані отримують ще одну можливість сказати один одному про свою любов і подарувати приємні подарунки. Хоча це свято відзначається практично у всіх країнах, мало хто знає про те, звідки з'явилося це свято та як його відзначають у різних країнах.

Історія появи свята День Святого Валентина
Більше 16 століть святкується День Святого Валентина. З'явилося воно не просто так, початком усієї християнської церкви був священик на ім'я Валентин, який жив в одному з невеликих міст Римської імперії. У той період правив Римом жорстокий і амбітний імператор Клавдій ІІ. Найбільше він прагнув до розширення кордонів своєї держави, тому в першу чергу турбувався, щоб під час бою солдати думали ні про що інше, як про перемогу свого великого імператора. Щоб бійці не думали про сім'ю та своїх дітей, імператор вирішив заборонити легіонерам одружуватися, про що видав наказ.
Однак рішення імператора ніяк не вплинуло на вояків, вони, як і раніше закохувалися в дівчат і мріяли про те, щоб створити сім'ю.
Священик Валентин був єдиним, хто погодився під страшною таємницею вінчати молодих. Крім того йому можна було доручити передачу любовного листа або подарунка. Коли про діяння Валентина стало відомо імператорові, він не на жарт розлютився і засудив нещасного до страти. Поки священик сидів в ув'язненні в одній з камер, він познайомився з милою дівчиною, якою опинилася дочка тюремника. У день, коли повинна була відбутися страта, Валентин зважився написати коханій лист з визнанням і підписав його своїм ім'ям: «Твій Валентин». Дівчина змогла його прочитати тільки після того, як її коханого стратили. Католицька церква вирішила канонізувати Валентина як мученика, який загинув, відстоюючи свою віру в любов і захищаючи її. Через 200 років після сумних подій папа Геласіус II заявив про те, що відтепер 14 лютого буде вважатися Днем Святого Валентина. З тих пір в цей зимовий день, коли ось-ось настане весна, любі вітають один одного зі святом і зізнаються в своїх почуттях.



4 лютого 2019 р.

Всесвітній день боротьби проти раку



Цього року головна тема Всесвітнього дня боротьби проти раку — захист від раку шийки матки.
Рак шийки матки — це один із найбільш поширених у Європейському регіоні ВООЗ видів раку, що вражає жінок. Тільки 2018 р. у світі було зафіксовано 69 000 нових випадків цього захворювання та 30 000 смертей. Водночас цей вид раку, на відміну від більшості інших, можна попередити за допомогою вакцини.
Майже всі випадки раку шийки матки пов’язані з ураженням геніталій вірусом папіломи людини (ВПЛ). Також ВПЛ може бути пов’язаний з іншими типами аногенітального раку, з раком голови та шиї, генітальними бородавками у чоловіків і жінок, раком піхви, зовнішніх статевих органів, статевого члена та ануса. У більшості випадків ВПЛ передається статевим шляхом.
За даними Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я, своєчасна вакцинація від ВПЛ у поєднанні з регулярним скринінгом на рак шийки матки є найбільш ефективним методом попередження цієї смертельної недуги.
Нині вакцинація дівчат у віці 9–14 років входить до календарів профілактичних щеплень у 37 із 53 країн Європейського регіону ВООЗ, США, Канади і Австралії.
У деяких країнах вакцинацію передбачено і для хлопчиків, щоб знизити ймовірність поширення штамів ВПЛ, які входять до вакцини.
На сьогодні розроблено три вакцини, які активно використовують для щеплень проти ВПЛ: Gardasil 9, Gardasil і Cervarix.
Одна із цих вакцин є чотирьохвалентною, тобто здатна захистити людський організм від чотирьох типів ВПЛ, а друга — бівалентною, ефективною проти двох типів.
Вакцина проти вірусу папіломи людини, дія якої спрямована на захист від чотирьох поширених його типів, називається «Гардасил». Випускає її нідерландська фармацевтична компанія. Бівалентну вакцину «Церварикс» виготовляють у Бельгії. Обидві вакцини вводять триразово за певною схемою: 0 — 2 міс. — 6 міс. або 0 — 1 міс. — 6 міс.
Обидва містять білок оболонки мікроорганізму, але не ДНК вірусу. Білкові структури інфекційного збудника зумовлюють відповідну реакцію з боку імунітету — він починає виробляти антитіла, покликані надійно захищати організм від зараження у майбутньому.
Ці вакцини вважають абсолютно безпечними завдяки відсутності в них ДНК вірусу, отож зараження після щеплення неможливе.
За даними Міністерства охорони здоров’я, в Україні 2017 р. зареєстровано 4 183 випадки захворювання захворювання на рак шийки матки.

29 січня 2019 р.

День пам’яті Героїв Крут



Ще юнаки, ще майже діти,
А навкруги і смерть, і кров.
“На порох стерти, перебити!” —
Іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити,
Та рано тішаться кати:
Коли стають до зброї діти,
Народ цей — не перемогти!
29 січня у 1918 році відбулося збройне зіткнення на залізничній станції біля села Крути. Того дня загін юної Української Народної Республіки (близько 600 чоловік) протистояв знаменитій Червоній гвардії Радянської Росії. Бій тривав 5 годин. 4-тисячна більшовицька армія перемогла. Ця битва увійшла в українську історію як символ патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежність. 2007-го року президент України підписав Указ про «День пам’яті Героїв Крут» № 15 /07. Відтоді, 29-го січня свято стали відзначати офіційно.

27 січня 2019 р.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ


27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.
Голокост в Україні
Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.
«Акції зачисток» уперше проводилися айнзацгрупами на території окупованої Галичини. Протягом тижня внаслідок погромів, ініційованих нацистами, у Львові загинули 6000 євреїв. «Остаточне вирішення» призвело до знищення євреїв Галичини у таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та ін. міст. Загалом загинуло 610 000 євреїв.
На території Наддніпрянської України в 20-х числах липня айнзацкоманда 5 айнзацгрупи С розстріляла 1400 уманських євреїв.

Наприкінці серпня 1941 р. відбувся масовий розстріл німецькими військовими євреїв у м. Кам’янець-Подільський. На початок війни там мешкало 10 000 євреїв. У перші десять днів серпня 1941 року угорська влада депортувала близько 18 000 євреїв із Закарпаття в окуповану німцями Україну. Нацисти змусили їх іти маршем від Коломиї до Кам’янець-Подільського. 23 600 переселенців разом із місцевими жителями були розстріляні протягом 4-х днів, від 26 до 29 серпня. Це вбивство стало взірцем для наступних злочинних акцій.

Євреї, які залишалися на території Закарпатської України, у травні 1944 р. були вивезені до концтабору Аушвіц. По прибуттю вони, у переважній більшості, загинули в газових камерах.
Після зайняття Одеси румунські військові розстріляли 20 000 місцевих євреїв у відплатних акціях за вибухи. В кінці грудня 1941 р. біля Богданівки Одеської (нині – Миколаївської) області румуни знищили понад 40 000 євреїв. На українських землях, що увійшли в склад Трансністрії, румунська окупаційна влада створила протягом 1941 р. власні гетто і табори праці. У них загинули євреї з Бесарабії та Буковини. Загалом на цих землях румуни знищили близько 300 000 євреїв.

Страхітлива політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб.

Місця найбільших масових страт євреїв в Україні: Бабин Яр (Київ) – більше 100 000, Богданівка Одеської області – понад 40 000, Дрогобицький Яр (Харків)   близько 20 000, Кам’янець-Подільський – 23 600, Дальник Одеської області – близько 18 000, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 000 жертв.

22 січня 2019 р.

День соборності України





День соборності України щорічно відзначається 22 січня. Яка історія свята і як Україна відзначає День соборності та єдності, читайте в нашій статті.
День соборності України що це за свято
Щорічно ми святкуємо 22 січня День соборності України.
Цей офіційне державне свято було встановлено в 1999 році на честь давнього факту об'єднання Придніпровської і Західної України в єдину державу. День соборності України українською мовою звучить як "день Злуки", тобто возз'єднання двох держав в єдине ціле.
Саме 22 січня 1919 року в Києві на Софійській площі було проголошено історичний документ: Акт злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки.
Примітно, що в 2019 році день соборності і свободи в Україні відзначає подвійний ювілей. По-перше, 100-річчя подій, яким безпосередньо присвячений день соборності України в історії. І по-друге, 20-річчя встановлення самого свята в нашій державі.
День соборності України - вихідний у 2019 році?
На жаль, це свято хоч і є державним, але воно не входить в число офіційних святкових днів. У 2019 році день соборності України випадає на вівторок, а тому це звичайний робочий день.
День соборності України: традиції та святкування
Вже стало традицією в День соборності України проводити різні заходи, що показують єдність людей і цілісність всієї країни.
Наприклад, в Києві в День соборності України 2019 на мосту Патона пройде патріотична акція, під час якої учасники об'єднають живим ланцюгом два береги Дніпра.


19 січня 2019 р.

Хрещення Господнє


Прийміть мої вітання з Водохрещем!
Здоров’я ваше буде хай як сталь.
Хай з Богом буде вам завжди безпечно,
Хай не приходить у ваш дім печаль.

І благодать Господня нехай світить
На довгому життєвому шляху.
Нехай будуть щасливі ваші діти,
І ангел береже сім’ю усю!

Наближається Хрещення Господнє 2019 - велике церковне свято, яке щороку відзначається 19 січня, завершуючи святочні дні, і знаменує прийняття Ісусом на себе найважливішого християнського таїнства Хрещення. Свято в 2019 році припадає на суботу, вихідний день.

Хрещення Господнє 2019: історія свята

Свято Водохреща чи, як воно ще називається, Богоявлення - це завершальний день у низці трьох великих свят різдвяного циклу. Це двонадесяте свято символізує хрещення Ісуса Христа у водах ріки Йордан.

Згідно з Євангелієм, Ісус Христос у віці 30 років прийшов на річку Йордан у Віфаварі до Іоанна Хрестителя, який пророкував появу Месії. Під час Хрещення на Ісуса зійшов Святий Дух у вигляді голуба, і голос із неба проголосив: "Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!" Тому день Хрещення ще називається Богоявленням.

Суть Водохреща полягала в тому, що, будучи безгрішним, Син Бога прийняв на себе людські гріхи і тим самим показав, що весь шлях людський він хоче пройти чесно і до кінця.

Хрещення свято: традиції та обряди дня

У день Хрещення Господнього віруючі за традицією відвідують храми для участі в урочистому богослужінні, а потім омивають лице або ж пірнають в ополонку з крижаною водою, щоб провести обряд очищення, змити всі гріхи, набратися здоров'я на цілий рік.

На багатьох водоймах священики проводять освячення води. Вважається, що на Хрещення Господнє вода у всіх водоймах - річках, озерах, колодязях і навіть у водопроводі - стає святою, тобто набуває цілющих властивостей, не псується довгий час і допомагає від багатьох хвороб.

За церковними канонами, освячення води на Водохреща і купання в ополонці відбувається під відкритим небом, на березі річки або озера. Зазвичай на Водохреща 19 січня встановлюються морози, які так і називаються - хрещенські. В льоду вирубують хрестоподібну ополонку "йордань". В освячену ополонку пірнають усі бажаючі, щоб змити гріхи і оздоровитися протягом усього дня, скільки триває свято Водохреща.

 А ще у дівчат досі збереглася традиція напередодні Водохреща ворожити на долю, своє майбутнє і судженого.

Хрещення Господнє: прикмети дня

По погоді на Водохреща судили про подальшу погоді на всю зиму. Якщо на Хрещення Господнє вдарили морози, то і вся зима буде морозною, якщо тепло, то воно протримається до самої весни, а якщо йде сніг - чекати на хуртовини.

Яскраві зірки на Водохресний святвечір - до багатого приплоду і гарного врожаю горіхів і ягід.

Сніг іде лапатий - також до багатого врожаю. Якщо похмурий день - хліб вродить, а якщо ясно - урожай буде невеликим.

14 січня 2019 р.

Старий Новий рік



Сію, вію, посіваю, зі Старим Новим роком поздоровляю!
На щастя, на здоров'я та на Старий Новий рік,
Щоб уродило краще, ніж торік, -
Жито, пшениця і всяка пашниця,
Коноплі під стелю на велику куделю.
Будьте здорові зі Старим Новим роком та з Василем!
Дай, Боже!

7 січня 2019 р.

Різдво


З Різдвом Христовим, друзі милі!
Нехай омріяне здійсниться,
Щоб Новий рік зустріти в мирі,
З любов’ю й радістю у серці.
Щоб негаразди оминали,
Натхненням повнилися мрії,
Щоб в душах ваших не згасали
Кохання, Віра та Надія.

6 січня 2019 р.

Святий Вечір


Сьогодні  християни східного обряду відзначають Святий Вечір. Це вечір напередодні Різдва Христового,  одне з найважливіших родинних свят, магічний день, коли кожна сім’я створює в оселі атмосферу затишку, достатку та злагоди, збираючись разом за одним столом.

 
Дідух
Одним із найважливіших обрядів Святвечора вважається Дідух. У давнину він ототожнювався із місцем  духів-пращурів, духу житла та інших добрих духів. Останні, вважалося, після жнив вселяються в сніп-Дідух і з ним переходять з городу до оселі і для них, вважалося, господарі влаштовують Святу Вечерю. На цю Багату Кутю, крім добрих духів, приходять і бог урожаю та бог домашніх тварин. Місце ж Дідуха в хаті звалося «Раєм», бо там, вважали, з цього часу перебуватимуть душі пращурів-покровителів роду і дому.

Встановлення Дідуха у хаті, де відбуватиметься вечеря, було магічним обрядом, після якого вже ніхто нічого в хаті не робив.

В домі Дідух перебував до Старого Нового року чи Водохреща, а навесні його прийнято спалювати «на новий добрий урожай».

Під час трапези за столом ні в якому разі не можна сваритися, сперечатися і лихословити. Навпаки, треба помиритися з ворогами, щоб у новому році було мирно і в хаті, і поза хатою.Діти мають допомагати старшим у святкових приготуваннях. Снідати й обідати 6 січня не прийнято, легкий перекус дозволений тільки дітям.
Сідати за різдвяний стіл необхідно з появою першої зірки. Святий Вечір починається молитвою і запалюванням різдвяної свічки. У компанії всієї родини, в тому числі й немовлят, господар будинку благословляє вечерю.


1 січня 2019 р.

З Новим роком


З Новим роком, з новим щастям!
Хай цей рік для вас удасться.
На роботі хай шанують,
Часто премії дарують.

Вдома люблять, обіймають,
По дрібницях хай не лають.
Буде хай чудовий настрій.
З Новим роком, з новим щастям!