21 березня 2018 р.

Всесвітній день поезії

Поезія – високий стяг душі.
Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття….. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»…
Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» - одна з важливих її якостей.
Саме 21 березня рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО був призначений Всесвітній день поезії. Це свято відзначається з 1999 року.
Рішення про встановлення даного свята було прийнято в зв'язку з тим, що поезія може допомогти людині розгадати найскладніші питання.
Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами.
Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.


Всесвітній день поезії відзначається і в Україні. У відривному «Українському народному календарі» він уперше з'явився 2004 року.


9 березня 2018 р.

Народився Тарас Григорович Шевченко (1814 - 1861), український поет, художник, мислитель

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра

           Т. Шевченко




Споконвіку щедрою була українська земля. Споконвіку була ця земля благословенною, бо на ній народжувалися люди, перед генієм котрих схиляється світ. І найперший серед них — Тарас Шевченко, велетень духу і співець народної свободи.
Шевченко – письменник багатогранний. Він писав поезії, поеми, прозові твори і твори драматичні. А починав свою творчість із балад. В 1837 року Т. Шевченко написав першу баладу «Причинна». У перше видання «Кобзаря» (1840) увійшла одна з найкращих Шевченкових балад «Тополя». Пізніше були створені балади «Утоплена», «Лілея», «Русалка». Їх об’єднує казково-фантастичний світ, створений автором.
Після виходу в світ у 1840 р. тоненької книжечки під назвою «Кобзар» прийшло й визнання поетичного таланту Шевченка. Його твори стали відомі не лише в освічених колах суспільства, а й в убогій селянській хатині. 
Навіть реакційна критика, яка не могла пробачити поетові «мужичої мови», визнала його справжнє обдарування: «На якій би мові він не писав, він — поет. Він уміє відчувати і висловлювати своє почуття вправним віршем, на кожному творі його лежить відбиток поезії, котра йде прямо до серця».
Щирість автора, його любов до народу, до рідної землі, а також мова, співуча, як пісня і багата, як історія народу, викликали захоплення. Вихід «Кобзаря» став епохальним явищем.


8 березня 2018 р.

Міжнародний жіночий день

Дорогі жінки, дівчата!

Дорогі жінки, дівчата!
Наші рідні і красиві!
Кращого немає свята,
Аніж те, що прийшло нині!

Це для вас сніги розтали,
Це для вас прийшла весна.
Ви собою полонили
Наші душі і серця.

То ж лишайтесь завжди милі,
Ніжні, щирі, чарівні,
І розумні, і вродливі,
І веселі, і прості!



Міжнародний жіночий день — свято, що відзначається щорічно 8 березня в ряді країн як «жіночий день».

Щорічно відзначається ООН як Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир. Історично з'явився як день солідарності трудящих жінок у боротьбі за рівність прав і емансипацію.

5 березня 2018 р.

115 років від дня народження Наталі Львівни Забіли (1903 - 1985), української поетеси, драматурга

Талановитість авторів літературних творів, особливо для дітей, найчастіше вимірюється часом. Деякі імена безслідно зникають і залишаються лише в пам’яті істориків, а деякі з великим задоволенням читає не одне покоління. Саме до останніх можна віднести творчість дитячої письменниці Наталі Забіли. Притаманне їй уміння просто і невимушено розмовляти з дітьми, знання психології малят, уміння писати зрозуміло й цікаво, лірично й серйозно, подаючи одночасно потрібну інформацію та виховуючи найкращі людські якості, залишають її твори актуальними й до сьогодні.
У творчому доробку письменниці вірші, повісті, оповідання, п’єси і драматичні поеми, а також опубліковані у періодичних виданнях десятки вдумливих статей і рецензій. На таких творах, як «Хатинка на ялинці», «Про Тарасика й Марисю», «Ясоччина книжка», «Катруся вже велика», «Під дубом зеленим», «Веснянки», «Про дівчинку Маринку», «Перший крок», «Малим про велике», «Веселі друзі» та багатьох інших виховувалось не одне покоління української дітвори.

Наталя Забіла — вроджена казкарка. Її казки беруть свої витоки з багатющої скарбниці української народної творчості. Без голої дидактики вона вчить дітей бути добрими, справедливими, мужніми, любити все суще на Землі. Відомі фольклорні сюжети набувають в її інтерпретації нових акцентів, що якнайбільше відповідають світосприйманню дітей. Письменниця твердо обстоює право на «щасливий кінець», виходячи з несхитного переконання, що дитячу психіку дуже легко зранити. Аналіз творів Наталі Забіли свідчить про те, що письменниця у своїй творчості керується саме такими поглядами, враховуючи радісне сприйняття життя дитиною, її бажання, щоб добро завжди перемагало зло, щоб кожна, навіть найдраматичніша, історія мала щасливий фінал.