29 січня 2019 р.

День пам’яті Героїв Крут



Ще юнаки, ще майже діти,
А навкруги і смерть, і кров.
“На порох стерти, перебити!” —
Іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити,
Та рано тішаться кати:
Коли стають до зброї діти,
Народ цей — не перемогти!
29 січня у 1918 році відбулося збройне зіткнення на залізничній станції біля села Крути. Того дня загін юної Української Народної Республіки (близько 600 чоловік) протистояв знаменитій Червоній гвардії Радянської Росії. Бій тривав 5 годин. 4-тисячна більшовицька армія перемогла. Ця битва увійшла в українську історію як символ патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежність. 2007-го року президент України підписав Указ про «День пам’яті Героїв Крут» № 15 /07. Відтоді, 29-го січня свято стали відзначати офіційно.

27 січня 2019 р.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ


27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.
Голокост в Україні
Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.
«Акції зачисток» уперше проводилися айнзацгрупами на території окупованої Галичини. Протягом тижня внаслідок погромів, ініційованих нацистами, у Львові загинули 6000 євреїв. «Остаточне вирішення» призвело до знищення євреїв Галичини у таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та ін. міст. Загалом загинуло 610 000 євреїв.
На території Наддніпрянської України в 20-х числах липня айнзацкоманда 5 айнзацгрупи С розстріляла 1400 уманських євреїв.

Наприкінці серпня 1941 р. відбувся масовий розстріл німецькими військовими євреїв у м. Кам’янець-Подільський. На початок війни там мешкало 10 000 євреїв. У перші десять днів серпня 1941 року угорська влада депортувала близько 18 000 євреїв із Закарпаття в окуповану німцями Україну. Нацисти змусили їх іти маршем від Коломиї до Кам’янець-Подільського. 23 600 переселенців разом із місцевими жителями були розстріляні протягом 4-х днів, від 26 до 29 серпня. Це вбивство стало взірцем для наступних злочинних акцій.

Євреї, які залишалися на території Закарпатської України, у травні 1944 р. були вивезені до концтабору Аушвіц. По прибуттю вони, у переважній більшості, загинули в газових камерах.
Після зайняття Одеси румунські військові розстріляли 20 000 місцевих євреїв у відплатних акціях за вибухи. В кінці грудня 1941 р. біля Богданівки Одеської (нині – Миколаївської) області румуни знищили понад 40 000 євреїв. На українських землях, що увійшли в склад Трансністрії, румунська окупаційна влада створила протягом 1941 р. власні гетто і табори праці. У них загинули євреї з Бесарабії та Буковини. Загалом на цих землях румуни знищили близько 300 000 євреїв.

Страхітлива політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб.

Місця найбільших масових страт євреїв в Україні: Бабин Яр (Київ) – більше 100 000, Богданівка Одеської області – понад 40 000, Дрогобицький Яр (Харків)   близько 20 000, Кам’янець-Подільський – 23 600, Дальник Одеської області – близько 18 000, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 000 жертв.

22 січня 2019 р.

День соборності України





День соборності України щорічно відзначається 22 січня. Яка історія свята і як Україна відзначає День соборності та єдності, читайте в нашій статті.
День соборності України що це за свято
Щорічно ми святкуємо 22 січня День соборності України.
Цей офіційне державне свято було встановлено в 1999 році на честь давнього факту об'єднання Придніпровської і Західної України в єдину державу. День соборності України українською мовою звучить як "день Злуки", тобто возз'єднання двох держав в єдине ціле.
Саме 22 січня 1919 року в Києві на Софійській площі було проголошено історичний документ: Акт злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки.
Примітно, що в 2019 році день соборності і свободи в Україні відзначає подвійний ювілей. По-перше, 100-річчя подій, яким безпосередньо присвячений день соборності України в історії. І по-друге, 20-річчя встановлення самого свята в нашій державі.
День соборності України - вихідний у 2019 році?
На жаль, це свято хоч і є державним, але воно не входить в число офіційних святкових днів. У 2019 році день соборності України випадає на вівторок, а тому це звичайний робочий день.
День соборності України: традиції та святкування
Вже стало традицією в День соборності України проводити різні заходи, що показують єдність людей і цілісність всієї країни.
Наприклад, в Києві в День соборності України 2019 на мосту Патона пройде патріотична акція, під час якої учасники об'єднають живим ланцюгом два береги Дніпра.


19 січня 2019 р.

Хрещення Господнє


Прийміть мої вітання з Водохрещем!
Здоров’я ваше буде хай як сталь.
Хай з Богом буде вам завжди безпечно,
Хай не приходить у ваш дім печаль.

І благодать Господня нехай світить
На довгому життєвому шляху.
Нехай будуть щасливі ваші діти,
І ангел береже сім’ю усю!

Наближається Хрещення Господнє 2019 - велике церковне свято, яке щороку відзначається 19 січня, завершуючи святочні дні, і знаменує прийняття Ісусом на себе найважливішого християнського таїнства Хрещення. Свято в 2019 році припадає на суботу, вихідний день.

Хрещення Господнє 2019: історія свята

Свято Водохреща чи, як воно ще називається, Богоявлення - це завершальний день у низці трьох великих свят різдвяного циклу. Це двонадесяте свято символізує хрещення Ісуса Христа у водах ріки Йордан.

Згідно з Євангелієм, Ісус Христос у віці 30 років прийшов на річку Йордан у Віфаварі до Іоанна Хрестителя, який пророкував появу Месії. Під час Хрещення на Ісуса зійшов Святий Дух у вигляді голуба, і голос із неба проголосив: "Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!" Тому день Хрещення ще називається Богоявленням.

Суть Водохреща полягала в тому, що, будучи безгрішним, Син Бога прийняв на себе людські гріхи і тим самим показав, що весь шлях людський він хоче пройти чесно і до кінця.

Хрещення свято: традиції та обряди дня

У день Хрещення Господнього віруючі за традицією відвідують храми для участі в урочистому богослужінні, а потім омивають лице або ж пірнають в ополонку з крижаною водою, щоб провести обряд очищення, змити всі гріхи, набратися здоров'я на цілий рік.

На багатьох водоймах священики проводять освячення води. Вважається, що на Хрещення Господнє вода у всіх водоймах - річках, озерах, колодязях і навіть у водопроводі - стає святою, тобто набуває цілющих властивостей, не псується довгий час і допомагає від багатьох хвороб.

За церковними канонами, освячення води на Водохреща і купання в ополонці відбувається під відкритим небом, на березі річки або озера. Зазвичай на Водохреща 19 січня встановлюються морози, які так і називаються - хрещенські. В льоду вирубують хрестоподібну ополонку "йордань". В освячену ополонку пірнають усі бажаючі, щоб змити гріхи і оздоровитися протягом усього дня, скільки триває свято Водохреща.

 А ще у дівчат досі збереглася традиція напередодні Водохреща ворожити на долю, своє майбутнє і судженого.

Хрещення Господнє: прикмети дня

По погоді на Водохреща судили про подальшу погоді на всю зиму. Якщо на Хрещення Господнє вдарили морози, то і вся зима буде морозною, якщо тепло, то воно протримається до самої весни, а якщо йде сніг - чекати на хуртовини.

Яскраві зірки на Водохресний святвечір - до багатого приплоду і гарного врожаю горіхів і ягід.

Сніг іде лапатий - також до багатого врожаю. Якщо похмурий день - хліб вродить, а якщо ясно - урожай буде невеликим.

14 січня 2019 р.

Старий Новий рік



Сію, вію, посіваю, зі Старим Новим роком поздоровляю!
На щастя, на здоров'я та на Старий Новий рік,
Щоб уродило краще, ніж торік, -
Жито, пшениця і всяка пашниця,
Коноплі під стелю на велику куделю.
Будьте здорові зі Старим Новим роком та з Василем!
Дай, Боже!

7 січня 2019 р.

Різдво


З Різдвом Христовим, друзі милі!
Нехай омріяне здійсниться,
Щоб Новий рік зустріти в мирі,
З любов’ю й радістю у серці.
Щоб негаразди оминали,
Натхненням повнилися мрії,
Щоб в душах ваших не згасали
Кохання, Віра та Надія.

6 січня 2019 р.

Святий Вечір


Сьогодні  християни східного обряду відзначають Святий Вечір. Це вечір напередодні Різдва Христового,  одне з найважливіших родинних свят, магічний день, коли кожна сім’я створює в оселі атмосферу затишку, достатку та злагоди, збираючись разом за одним столом.

 
Дідух
Одним із найважливіших обрядів Святвечора вважається Дідух. У давнину він ототожнювався із місцем  духів-пращурів, духу житла та інших добрих духів. Останні, вважалося, після жнив вселяються в сніп-Дідух і з ним переходять з городу до оселі і для них, вважалося, господарі влаштовують Святу Вечерю. На цю Багату Кутю, крім добрих духів, приходять і бог урожаю та бог домашніх тварин. Місце ж Дідуха в хаті звалося «Раєм», бо там, вважали, з цього часу перебуватимуть душі пращурів-покровителів роду і дому.

Встановлення Дідуха у хаті, де відбуватиметься вечеря, було магічним обрядом, після якого вже ніхто нічого в хаті не робив.

В домі Дідух перебував до Старого Нового року чи Водохреща, а навесні його прийнято спалювати «на новий добрий урожай».

Під час трапези за столом ні в якому разі не можна сваритися, сперечатися і лихословити. Навпаки, треба помиритися з ворогами, щоб у новому році було мирно і в хаті, і поза хатою.Діти мають допомагати старшим у святкових приготуваннях. Снідати й обідати 6 січня не прийнято, легкий перекус дозволений тільки дітям.
Сідати за різдвяний стіл необхідно з появою першої зірки. Святий Вечір починається молитвою і запалюванням різдвяної свічки. У компанії всієї родини, в тому числі й немовлят, господар будинку благословляє вечерю.


1 січня 2019 р.

З Новим роком


З Новим роком, з новим щастям!
Хай цей рік для вас удасться.
На роботі хай шанують,
Часто премії дарують.

Вдома люблять, обіймають,
По дрібницях хай не лають.
Буде хай чудовий настрій.
З Новим роком, з новим щастям!