20 лютого 2019 р.

День вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні



20 лютого — День вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні
Відповідно до Указу Президента України встановлене щорічне відзначення 20 лютого Дня Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності.
Чотири роки відділяють нас від тих страшних лютневих подій, які назавжди увійшли в історію України трагічними і кривавими сторінками. На Майдані українці стали справжніми братами і сестрами, а події Євромайдану спричинили докорінну зміну в душах, серцях та свідомості українців.

Герої Небесної Сотні полягли за гідність, честь, свободу, право бути українцем та будувати Українську державу. Тож не забуваймо про всіх тих, хто віддав за це своє життя! Будуймо всі разом незалежну процвітаючу державу. Пам’ятаймо воїнів української історії та творімо мирне і гідне майбутнє для наших дітей!

Герої не вмирають! Вічна пам’ять героям!

19 лютого 2019 р.

День державного герба України

З найдавніших часів тризуб використовувався як своєрідний оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих з першого століття нашої ери. Символ відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, в українських землях з II ст. Існує близько трьох десятків теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдності світу і т.д.).
За часів Київської Русі тризуб був родовими знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.
За матеріалами енциклопедії: Посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладанні договорів з візантійцями мали свої печатки з тризубом. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого - тризуб.
Як державний символ - Державний герб України, тризуб був затверджений постановою Верховної Ради України №2137-XII від 19 лютого 1992 року.

14 лютого 2019 р.

День святого Валентина


День Святого Валентина – дуже незвичайне і романтичне свято, коли закохані отримують ще одну можливість сказати один одному про свою любов і подарувати приємні подарунки. Хоча це свято відзначається практично у всіх країнах, мало хто знає про те, звідки з'явилося це свято та як його відзначають у різних країнах.

Історія появи свята День Святого Валентина
Більше 16 століть святкується День Святого Валентина. З'явилося воно не просто так, початком усієї християнської церкви був священик на ім'я Валентин, який жив в одному з невеликих міст Римської імперії. У той період правив Римом жорстокий і амбітний імператор Клавдій ІІ. Найбільше він прагнув до розширення кордонів своєї держави, тому в першу чергу турбувався, щоб під час бою солдати думали ні про що інше, як про перемогу свого великого імператора. Щоб бійці не думали про сім'ю та своїх дітей, імператор вирішив заборонити легіонерам одружуватися, про що видав наказ.
Однак рішення імператора ніяк не вплинуло на вояків, вони, як і раніше закохувалися в дівчат і мріяли про те, щоб створити сім'ю.
Священик Валентин був єдиним, хто погодився під страшною таємницею вінчати молодих. Крім того йому можна було доручити передачу любовного листа або подарунка. Коли про діяння Валентина стало відомо імператорові, він не на жарт розлютився і засудив нещасного до страти. Поки священик сидів в ув'язненні в одній з камер, він познайомився з милою дівчиною, якою опинилася дочка тюремника. У день, коли повинна була відбутися страта, Валентин зважився написати коханій лист з визнанням і підписав його своїм ім'ям: «Твій Валентин». Дівчина змогла його прочитати тільки після того, як її коханого стратили. Католицька церква вирішила канонізувати Валентина як мученика, який загинув, відстоюючи свою віру в любов і захищаючи її. Через 200 років після сумних подій папа Геласіус II заявив про те, що відтепер 14 лютого буде вважатися Днем Святого Валентина. З тих пір в цей зимовий день, коли ось-ось настане весна, любі вітають один одного зі святом і зізнаються в своїх почуттях.



4 лютого 2019 р.

Всесвітній день боротьби проти раку



Цього року головна тема Всесвітнього дня боротьби проти раку — захист від раку шийки матки.
Рак шийки матки — це один із найбільш поширених у Європейському регіоні ВООЗ видів раку, що вражає жінок. Тільки 2018 р. у світі було зафіксовано 69 000 нових випадків цього захворювання та 30 000 смертей. Водночас цей вид раку, на відміну від більшості інших, можна попередити за допомогою вакцини.
Майже всі випадки раку шийки матки пов’язані з ураженням геніталій вірусом папіломи людини (ВПЛ). Також ВПЛ може бути пов’язаний з іншими типами аногенітального раку, з раком голови та шиї, генітальними бородавками у чоловіків і жінок, раком піхви, зовнішніх статевих органів, статевого члена та ануса. У більшості випадків ВПЛ передається статевим шляхом.
За даними Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я, своєчасна вакцинація від ВПЛ у поєднанні з регулярним скринінгом на рак шийки матки є найбільш ефективним методом попередження цієї смертельної недуги.
Нині вакцинація дівчат у віці 9–14 років входить до календарів профілактичних щеплень у 37 із 53 країн Європейського регіону ВООЗ, США, Канади і Австралії.
У деяких країнах вакцинацію передбачено і для хлопчиків, щоб знизити ймовірність поширення штамів ВПЛ, які входять до вакцини.
На сьогодні розроблено три вакцини, які активно використовують для щеплень проти ВПЛ: Gardasil 9, Gardasil і Cervarix.
Одна із цих вакцин є чотирьохвалентною, тобто здатна захистити людський організм від чотирьох типів ВПЛ, а друга — бівалентною, ефективною проти двох типів.
Вакцина проти вірусу папіломи людини, дія якої спрямована на захист від чотирьох поширених його типів, називається «Гардасил». Випускає її нідерландська фармацевтична компанія. Бівалентну вакцину «Церварикс» виготовляють у Бельгії. Обидві вакцини вводять триразово за певною схемою: 0 — 2 міс. — 6 міс. або 0 — 1 міс. — 6 міс.
Обидва містять білок оболонки мікроорганізму, але не ДНК вірусу. Білкові структури інфекційного збудника зумовлюють відповідну реакцію з боку імунітету — він починає виробляти антитіла, покликані надійно захищати організм від зараження у майбутньому.
Ці вакцини вважають абсолютно безпечними завдяки відсутності в них ДНК вірусу, отож зараження після щеплення неможливе.
За даними Міністерства охорони здоров’я, в Україні 2017 р. зареєстровано 4 183 випадки захворювання захворювання на рак шийки матки.