24 серпня Україна відзначила 30-річчя Незалежності!!!

У 1991 році у цей день Верховна рада ухвалила Акт проголошення незалежності України, "за" тоді проголосували 346 депутатів. По всій країні відбулась низка заходів, об'єднаних гаслом "Ти у мене єдина". Уперше з 2019 року в Києві пройшов військовий парад, з авіашоу та за участі собак прикордонників. В Одесі ж відбулось урочисте проходження бойових кораблів.

День Незале́жності Украї́ни — державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь ухвалення Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою відновлення незалежної держави Україна.

24 серпня Україна святкувала 30-річчя Незалежності. Офіційні урочистості відбулися в Києві на майдані Незалежності – церемонія підняття державного прапора, виконання Гімну України, промова президента Зеленського, святковий концерт.

Вітаємо зі святом!!!

 23 СЕРПНЯ-ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА!

 Синьо-жовтий стяг – це не просто один з найважливіших символів державності та єдності нашого народу. Це святий оберіг, що надихає та зміцнює дух волелюбного українського народу, нагадує про його споконвічну боротьбу за незалежність і територіальну цілісність Батьківщини, стверджує демократичні принципи та право громадян на життя в заможній європейській державі.

Мільйони українців віддавали життя за те, щоб прапор встановити в кожному куточку країни, а сьогодні мужні сини й дочки України ціною життя відстоюють суверенітет на півдні та сході країни – щоб Державний прапор України майорів у Донецьку, Луганську, Сімферополі та інших славнозвісних українських містах.

Кольори нашого прапора – синього неба та стиглої пшениці – принесуть мир і щастя в Україну! Нехай свято єднає українців! Злагоди нам усім, віри в перемогу та благополуччя!

Слава Україні!

 Сьогодні, 19 серпня, святкують Яблуневий Спас (Другий Спас) або Преображення Господнє.

Свято вважається найголовнішим з трьох Спасів (його ще іноді називають Великим Спасом).

Історія свята починається ще давніше, ніж почалась епоха християнства, коли наші предки поклонялися багатьом богам. Згідно із язичницькими віруваннями, всі три Спаси, пов’язані з ім’ям божества Спаса, яке дарувало людям гарний урожай.

З цим святом пов’язано безліч традицій і обрядів, зокрема в старовину говорили якою буде погода на Яблуневий спас таким буде і перший місяць нового року — січень.

Свято має іншу назву — Преображення Господнє і має церковну історію святкування. Віруючі люди називають цей день Спасом на горі адже вони знають за церковними переданнями саме в цей день за 40 днів до розп’яття Христа, Ісус узяв із собою трьох учнів і відправився з ними на гору Фавор.

Як тільки Ісус почав молитися його обличчя вмить осяяло яскравим світлом, а одяг став білосніжним. Таким чином він почав перетворюватися перед своїми учнями. В цю мить Христос і усвідомив, що йому доведеться померти в ім’я людей, і вмирати доведеться мученицькою смертю, але прийде момент, коли він зможе воскреснути.

Але Ісус не поспішав розповідати іншим про своє перетворення і своїм учнями заборонив це робити. Коли ж вони спустилися з гори то Христос звелів зібрати яблука, що б Батько міг їх освятити.

 15 серпня 2021року-250 років від дня народження Вальтера Скотта.

Сер Вальтер Скотт вважається основоположником жанру історичного роману. Успіх його творів пояснюється унікальною мовою, яскравими, живими описами і легкістю стилю. Саме в романах з найбільшою повнотою проявився літературний геній письменника. Навіть сімейно-побутові конфлікти він пов'язав з долями нації й держави, із розвитком суспільного життя. Творчість Скотта справила величезний вплив на європейську та американську літератури.

Першими публікаціями Скотта стали переклади творів Г.Бюргера і І.Гете в 1790-х роках. У 1802 році він опублікував зібрані і відредаговані їм балади під назвою «Пісні шотландської кордону». Ця книга принесла йому популярність. Перша поема Скотта власного твору — «Пісня останнього менестреля» вийшла в 1805 році і кілька разів перевидавалася. Подальші його романтичні поеми — «Марміон» (1808), «Діва озера» (1810), «Рокбі» (1813), «Володар островів» (1815) та інші — принесли Скотту славу видатного поета.

Його романи поділяють на дві основні групи. Перша присвячена минулому Шотландії — «Гай Маннерінг» (1815), «Шотландські пуритани» (1816), «Монастир» (1820), «Антиквар» (1816) та інші. Друга група романів присвячена минулого Англії і континентальних країн — «Айвенго» (1819), «Кенільворт», (1821), «Пригоди Найджела» (1822), «Вудсток» (1826), «Анна Гейерштейнская» (1829) та інші.

Одночасно Скотт видав понад сімдесят томів інших авторів, а також опублікував ряд творів на історичні та історико-літературні теми: «Про демонології і чаклунстві» (1820), «Смерть лорда Байрона» (1824), « Життя Наполеона Бонапарта» (1827),«Історія Шотландії» у двох томах (1830), чотири випуски «Оповідань дідуся» (1830).

 Сьогодні 14 серпня- відзначають Перший Спас — Маковея!

У народі його ще називають Першим Спасом або Спасом на воді. За давніми переказами, князь Володимир саме цього дня прийняв хрещення, тому у стародавньому Києві 14 серпня освячували воду в Дніпрі і називали цей Спас “Спасом на воді”.

Сьогодні досхочу їдять мед, не дарма ж Спас Медовий, а також чистять та впорядковують криниці й джерела. За давнім звичаєм на Медовий Спас віруючі приносять у храми мед для освячення. Традиція ця пов’язана зі стародавньою настановою — перший урожай приносити Богові і лише після цього споживати самим.

Цього дня у храмах також освячують букети з трав та квітів — “маковійчики”. Здавна вважається: якщо не освятити квіти на Маковія, то не буде квітнути господарство. Серед українців свято Маковія одне з найпоетичніших і найшановніших. У дохристиянські часи цього дня вшановували Богів Спасів і освячували квіти, городину та криниці. Зрештою, прийнявши християнізовану назву, люди зберегли давні традиції і дотримуються їх до сьогодні.

На Маковія треба назбирати польових квітів та підготувати баночку меду або води, щоб принести їх у храм та освятити на водосвятному молебні. Це — давня традиція принесення у домівку благословення Господнього.

 12 серпня 2021 року-70 років від дня народження Галини Миколаївни Малик (1951), українського прозаїка.

Народилася Галина Миколаївна 12 серпня 1951 року у м. Бердянську Запорізької області. 1964 року сім'я переїхала в селище Середнє на Ужгородщині. Дитинство і юність майбутньої письменниці були радісними і спокійними. Вона добре вчилася в школі, мала веселий характер, почуття гумору і... не збиралась бути письменницею.

Своє перше знайомство з книжкою Галина Миколаївна запам'ятала на все життя. Це сталося у день її народження, коли мама зробила малій Галинці диво-подарунок — збірку „Українські народні казки”, яка стала для неї „і букварем, і розвагою, і цілим новим світом”.

Писати майбутня письменниця почала ще зі шкільного віку. Потім кинула, та коли сама стала мамою, почала створювати віршики для своєї доньки. Галина Миколаївна дуже добре пам'ятає, як вона сприймала світ у дитинстві, усі свої дитячі відчуття. Тому її вірші для дітей легкі, з простими, інколи зовсім неочікуваними, сюжетами. Це також вірші-загадки, вірші-підказки, а також такі, в яких ти часто-густо діти можуть впізнати себе і свої справи, які

вони або доводять до кінця, або не доробляють, які вони люблять робити, а які — ні.

Якось у інтерв'ю Галина Малик сказала: „Для того щоб писати для дітей, треба просто бути щасливою людиною... Адже звідки, як не з себе, можна дістати весь той прекрасний казковий світ, якого в реальності не існує?”

Галина Миколаївна не приховує, що свої перші дитячі книжки написала через потребу пояснити якісь прості та важливі істини своїй старшій дочці. Утім, аналогічно — для власних дітей — привели у світ Пеппі Довгупанчоху Астрід Ліндгрен, Вінні-Пуха Александр Мілн, Мийдодіра Корній Чуковський та багато хто ще. І хоча діти Галини Малик уже виросли, вона і дотепер пише „для своїх малих дітей”, іронічно додаючи: „По інерції...”.

 9 серпня 2021 року-всесвітній день книголюбів!!!

Декілька аргументів на користь книг, або чому читати корисно:

- Читання збільшує словниковий запас.

Особливо якщо ви читаєте твори різних авторів і жанрів, стикаючись зі словами й термінами, які рідко вживаються в повсякденній мові.

- Читання робить розумнішим, відточує аналітичні здібності і покращує концентрацію.

Воно «включає» мозок. Французький письменник і філософ-просвітитель Дені Дідро стверджував, що люди, коли перестають читати, перестають і мислити.

- Читання зміцнює пам’ять.

Незаперечний факт. Для розуміння твору потрібно запам’ятати безліч речей і нюансів, а це тренує пам’ять. Може статися, що дуже скоро вам не знадобляться нагадувалки на смартфоні.

Читання допомагає в спілкуванні.

Після пари-трійки свіжих творів ви напевно станете цікавим співрозмовником, який справляє незабутнє враження на людей, що взагалі не читають.

Читання відкриває світ і додає впевненості в собі.

Будь-яка книга, по суті, є новим віконцем у світ. Вона допомагає його пізнати і дізнатися, можливо, з абсолютно іншого для вас боку.

А демонстрація виключної ерудиції та глибоких знань того чи іншого предмета сприяє впевненості в собі, власне, як і визнання оточуючими.

Читання знижує стрес.

Доведено, що лише шість хвилин читання знижує рівень стресу на 65%. Навіть від нудьги рятує. Ритміка та захоплюючий сюжет художньої літератури дозволяють відволіктися від своїх проблем та заспокоїтися.

- Читання зміцнює сон.

Тільки якщо ви заміните щовечірній перегляд телевізора читанням паперової книги. Справа в тому, що підсвічування його екрану, а також екрану інших гаджетів, пригнічує вироблення відповідального за міцний сон гормону мелатоніну. А ось книга в цьому плані цілком безпечна.

- Читання дозволяє прожити життя інших людей.

І ви знаєте, це унікальна можливість. Ваша уява сама намалює декорації. Жоден фільм не дасть вам такої можливості.

- Читання розвиває уяву.

І чим більше ви читаєте, тим ваша здатність фантазувати краща: ви регулярно програвайте в голові все те, про що читаєте.

 5 серпня відзначається Міжнародний день світлофора!

Попередник сучасних світлофорів був встановлений 5 серпня 1914 року в Америці у місті Клівленд, мав зелений і червоний сигнали. А коли він перемикав кольори, то видавав звуковий сигнал.

Перший триколірний світлофор з жовтим кольором з’явився у 1920 році в Детройті.

Перший світлофор в Україні був встановлений в 1936 році у Харкові.

Тепер без світлофора і життя собі уявити неможливо, хіба що на острові.

 3 серпня 2021 року-день кавуна!!!

Сезон кавунів – у розпалі. Крім того, сьогодні, 3 серпня, у світі відзначають День кавуна. Завдяки високому вмісту води і корисних елементів кавун вважається дієтичним продуктом. Проте і зловживати кавунами не слід .

Кавун на 92% складається з води. Високий рівень вмісту води є однією з причин, за якою фрукти і овочі допомагають відчувати тривалий час наповненість у шлунку. Поєднання води і клітковини (харчових волокон) подовжує відчуття ситості.

У кавуні міститься велика кількість антиоксидантів, таких як:

Вітамін С

Каротиноїди: рослинні сполуки, що включають альфа-каротин і бета-каротин, які організм перетворить в вітамін A

Кукурбітацин E: рослинне з'єднання, що володіє антиоксидантною і протизапальною властивостями.

Кавун корисний для шкіри і волосся. Вітамін C допомагає організму виробляти колаген – білок, який підтримує еластичність шкіри і надає волоссю силу.

УСІМ ВАМ СМАЧНОГО СВЯТА!