380 років від дня народження Івана Степановича Мазепа (1639-1709), гетьмана України

Іван Мазепа – одна з найвідоміших постатей в українській історії. Звичайно, всі знають, що він був гетьманом України (до речі, рекордних 22 роки). Точних дат смерті і народження його не знає ніхто. Народився він, можливо, 1629 році, або ж 1633, варіантів багато. Так само і про смерть. Але, за деякими даними, помер Іван Мазепа 8 вересня. Саме на честь цієї дати, ми вирішили написати вам цікаві факти про Івана Мазепу.

Цікаві факти про Івана Мазепу

Як ми вже говорили, точної дати народження Мазепи ніхто не знає. Але варіанти є такі: 1629, 1633, 1639, 1644. Так, що дізнатися, скільки він прожив точно, теж не вийде.

Мало того, що він був досить непоганим політиком, Мазепа знав ще й багато мов: російську, італійську, польську, німецьку та французьку.

Подейкують, що Іван Мазепа спокусив дружину пана Фильбовского. Він не витерпів такого, і прив'язав героя-коханця голим до коня і пустив по полю. Врятували його українські козаки.

Мазепа був одним із найбагатших людей у всій Європі. Йому допомогли розробити рудники з золотом і сріблом в Полтавській області.

Кажуть, що Мазепа був далеко не найкращим правителем. Якщо наближені люди до нього жили добре, то простий народ ледь зводив кінці з кінцями. Та й навряд чи вона взагалі знали, хто в них гетьман. Незважаючи на те, що Мазепа займав цей пост цілих 22 роки.

Досі невідомо як виглядав Мазепа. Всього можна зустріти близько 16 різних його портретів. Найправдоподібнішим вважається той, який знаходиться в Дніпропетровському художньому музеї.

Саме Іван Мазепа створив перший український флот. На свої особисті гроші він спорудив більше 100 стругов і 6 сотень човнів, які були розташовані на Дніпрі. Це він зробив, що успішно протистояти турецькій армії, і вдавалося це у нього чудово.

До речі, Мазепа був дуже освіченою людиною. За наполяганням своєї матері, він спочатку закінчив Києво-Могилянську колегію, а пізніше навчався в Польщі.

З 8 березня!

Масляна

Масляна - багатьма улюблене свято. Весело і яскраво проходить святкування Масляної, кожний день має свою назву. Так, у понеділок ми запросили наших активних читайликів на святкування Масляної до бібліотеки.  Обговорили з дітками давні і веселі традиціїї святкування сирного тижня і створили "уявну карту святкування Масляної". І звісно без солоденького не можна було обійтися...

Масляна 2019 в Україні: дата, традиції і що не можна робити в свято

Масляна – стародавнє слов'янське свято, що символізує проводи зими і очікування весни. Гуляння народу триває тиждень і завершується Прощеною неділею. Про те, коли Масляна у 2019 році, які є традиції святкування і що не можна робити в це свято – читайте в матеріалі далі.

Коли Масляна 2019 в Україні

Святкування Масляної безпосередньо прив'язане до Великодня. Для цього потрібно від дати Пасхи вирахувати 48 днів – це Великий піст, а потім ще тиждень – безпосередньо Масляна.

У 2019 році Масляна починається 4 березня і триватиме до 10 березня включно.

Як святкувати Масляну: традиції

Увесь тиждень ділиться на два періоди: Вузька Масляна – понеділок, вівторок і середа і Широка Масляна – четвер, п'ятниця, субота та неділя. У перші три дні можна займатися господарськими роботами, а з четверга всі роботи припиняються. При цьому кожен день Масляної має свою назву і призначення. В давнину дотримувались усіх традицій, але сьогодні – більшість із них вже забулися.

Масляна 2019 в Україні: дата та традиції

Понеділок, 4 березня – перший день Масляної – "зустріч". У цей день роблять крижані гірки. У давнину вірили, що чим далі котяться сани і чим гучніший сміх над крижаною горою, тим кращим буде врожай.

Вівторок, 5 березня – "загравання". У цей день прийнято заводити веселі ігри та пригощати за організовані веселощі млинцями.

Середа, 6 березня – "ласунка". Всі господині цього дня готують різні смаколики у великих обсягах і прикрашають ними багатий стіл, але млинці, звісно, залишаються на першому місці.

Четвер, 7 березня – "розгуляй". З цього дня Масляна розгортається на всю широчінь – гуляють з ранку до вечора, водять хороводи, співають пісні.

П’ятниця, 8 березня – "тещині вечори". Величезна кількість звичаїв у цей день спрямована на прискорення весіль та сприяння молоді у знаходженні собі відповідної пари. Зяті з вечора особисто запрошують в гості своїх тещ – пригощають їх млинцями.

Субота, 9 березня – "посиденьки зовиці". У цей день молода невістка запрошує своїх рідних до себе.

Неділя, 10 березня – "Прощена неділя". Цього дня прийнято просити прощення у всіх близьких та скривджених за заподіяне зло, за якісь свої проступки. Це дуже світлий день перед початком Великого посту.

З 11 березня гуляння припиняються, оскільки в силу вступає Великий піст, який триватиме до 28 квітня – Великодня.

Всесвітній день письменника

Письменник - професія, якій навчаються і опановують все життя. Хтось з раннього дитинства мріє викладати свої думки на папері, деякі стають майстрами пера в зрілості і старості. Ніяких певних правил не існує. Письменники - люди, які хочуть і вміють говорити зі світом за допомогою ручки або друкарської машинки. Професіонали своєї справи мають власний день, в який отримують привітання - це 3 березня.

Бути літератором - дуже складно і відповідально, тому ми просто зобов'язані приділяти заслужену увагу письменникам, поетам і драматургам хоча б раз на рік. Життя без літератури була б не тільки нудна і прісне, а й просто неможлива, тому не забувайте про тих, хто наповнює наше життя змістом.

День вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні

20 лютого — День вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні

Відповідно до Указу Президента України встановлене щорічне відзначення 20 лютого Дня Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності.

Чотири роки відділяють нас від тих страшних лютневих подій, які назавжди увійшли в історію України трагічними і кривавими сторінками. На Майдані українці стали справжніми братами і сестрами, а події Євромайдану спричинили докорінну зміну в душах, серцях та свідомості українців.

Герої Небесної Сотні полягли за гідність, честь, свободу, право бути українцем та будувати Українську державу. Тож не забуваймо про всіх тих, хто віддав за це своє життя! Будуймо всі разом незалежну процвітаючу державу. Пам’ятаймо воїнів української історії та творімо мирне і гідне майбутнє для наших дітей!

Герої не вмирають! Вічна пам’ять героям!

День державного герба України

З найдавніших часів тризуб використовувався як своєрідний оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих з першого століття нашої ери. Символ відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, в українських землях з II ст. Існує близько трьох десятків теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдності світу і т.д.).
За часів Київської Русі тризуб був родовими знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.
За матеріалами енциклопедії: Посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладанні договорів з візантійцями мали свої печатки з тризубом. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого - тризуб.
Як державний символ - Державний герб України, тризуб був затверджений постановою Верховної Ради України №2137-XII від 19 лютого 1992 року.

День святого Валентина

День Святого Валентина – дуже незвичайне і романтичне свято, коли закохані отримують ще одну можливість сказати один одному про свою любов і подарувати приємні подарунки. Хоча це свято відзначається практично у всіх країнах, мало хто знає про те, звідки з'явилося це свято та як його відзначають у різних країнах.

Історія появи свята День Святого Валентина

Більше 16 століть святкується День Святого Валентина. З'явилося воно не просто так, початком усієї християнської церкви був священик на ім'я Валентин, який жив в одному з невеликих міст Римської імперії. У той період правив Римом жорстокий і амбітний імператор Клавдій ІІ. Найбільше він прагнув до розширення кордонів своєї держави, тому в першу чергу турбувався, щоб під час бою солдати думали ні про що інше, як про перемогу свого великого імператора. Щоб бійці не думали про сім'ю та своїх дітей, імператор вирішив заборонити легіонерам одружуватися, про що видав наказ.

Однак рішення імператора ніяк не вплинуло на вояків, вони, як і раніше закохувалися в дівчат і мріяли про те, щоб створити сім'ю.

Священик Валентин був єдиним, хто погодився під страшною таємницею вінчати молодих. Крім того йому можна було доручити передачу любовного листа або подарунка. Коли про діяння Валентина стало відомо імператорові, він не на жарт розлютився і засудив нещасного до страти. Поки священик сидів в ув'язненні в одній з камер, він познайомився з милою дівчиною, якою опинилася дочка тюремника. У день, коли повинна була відбутися страта, Валентин зважився написати коханій лист з визнанням і підписав його своїм ім'ям: «Твій Валентин». Дівчина змогла його прочитати тільки після того, як її коханого стратили. Католицька церква вирішила канонізувати Валентина як мученика, який загинув, відстоюючи свою віру в любов і захищаючи її. Через 200 років після сумних подій папа Геласіус II заявив про те, що відтепер 14 лютого буде вважатися Днем Святого Валентина. З тих пір в цей зимовий день, коли ось-ось настане весна, любі вітають один одного зі святом і зізнаються в своїх почуттях.

День пам’яті Героїв Крут

Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

“На порох стерти, перебити!” —

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішаться кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей — не перемогти!

29 січня у 1918 році відбулося збройне зіткнення на залізничній станції біля села Крути. Того дня загін юної Української Народної Республіки (близько 600 чоловік) протистояв знаменитій Червоній гвардії Радянської Росії. Бій тривав 5 годин. 4-тисячна більшовицька армія перемогла. Ця битва увійшла в українську історію як символ патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежність. 2007-го року президент України підписав Указ про «День пам’яті Героїв Крут» № 15 /07. Відтоді, 29-го січня свято стали відзначати офіційно.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.
Голокост в Україні
Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.
«Акції зачисток» уперше проводилися айнзацгрупами на території окупованої Галичини. Протягом тижня внаслідок погромів, ініційованих нацистами, у Львові загинули 6000 євреїв. «Остаточне вирішення» призвело до знищення євреїв Галичини у таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та ін. міст. Загалом загинуло 610 000 євреїв.
На території Наддніпрянської України в 20-х числах липня айнзацкоманда 5 айнзацгрупи С розстріляла 1400 уманських євреїв.

Наприкінці серпня 1941 р. відбувся масовий розстріл німецькими військовими євреїв у м. Кам’янець-Подільський. На початок війни там мешкало 10 000 євреїв. У перші десять днів серпня 1941 року угорська влада депортувала близько 18 000 євреїв із Закарпаття в окуповану німцями Україну. Нацисти змусили їх іти маршем від Коломиї до Кам’янець-Подільського. 23 600 переселенців разом із місцевими жителями були розстріляні протягом 4-х днів, від 26 до 29 серпня. Це вбивство стало взірцем для наступних злочинних акцій.

Євреї, які залишалися на території Закарпатської України, у травні 1944 р. були вивезені до концтабору Аушвіц. По прибуттю вони, у переважній більшості, загинули в газових камерах.
Після зайняття Одеси румунські військові розстріляли 20 000 місцевих євреїв у відплатних акціях за вибухи. В кінці грудня 1941 р. біля Богданівки Одеської (нині – Миколаївської) області румуни знищили понад 40 000 євреїв. На українських землях, що увійшли в склад Трансністрії, румунська окупаційна влада створила протягом 1941 р. власні гетто і табори праці. У них загинули євреї з Бесарабії та Буковини. Загалом на цих землях румуни знищили близько 300 000 євреїв.

Страхітлива політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб.

Місця найбільших масових страт євреїв в Україні: Бабин Яр (Київ) – більше 100 000, Богданівка Одеської області – понад 40 000, Дрогобицький Яр (Харків)   близько 20 000, Кам’янець-Подільський – 23 600, Дальник Одеської області – близько 18 000, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 000 жертв.

День соборності України

День соборності України щорічно відзначається 22 січня. Яка історія свята і як Україна відзначає День соборності та єдності, читайте в нашій статті.

День соборності України що це за свято

Щорічно ми святкуємо 22 січня День соборності України.

Цей офіційне державне свято було встановлено в 1999 році на честь давнього факту об'єднання Придніпровської і Західної України в єдину державу. День соборності України українською мовою звучить як "день Злуки", тобто возз'єднання двох держав в єдине ціле.

Саме 22 січня 1919 року в Києві на Софійській площі було проголошено історичний документ: Акт злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки.

Примітно, що в 2019 році день соборності і свободи в Україні відзначає подвійний ювілей. По-перше, 100-річчя подій, яким безпосередньо присвячений день соборності України в історії. І по-друге, 20-річчя встановлення самого свята в нашій державі.

День соборності України - вихідний у 2019 році?

На жаль, це свято хоч і є державним, але воно не входить в число офіційних святкових днів. У 2019 році день соборності України випадає на вівторок, а тому це звичайний робочий день.

День соборності України: традиції та святкування

Вже стало традицією в День соборності України проводити різні заходи, що показують єдність людей і цілісність всієї країни.

Наприклад, в Києві в День соборності України 2019 на мосту Патона пройде патріотична акція, під час якої учасники об'єднають живим ланцюгом два береги Дніпра.