28 травня 2019 р.

Початок канікул. Літо з книгою


Літо – час шкільних канікул, коли діти відкривають світ і себе в цьому світі. Щорічно кожна бібліотека, яка обслуговує дитяче населення, розробляє і реалізовує Програму літніх читань. Літні читання сприяють створенню комфортного бібліотечного  середовища, популяризації нових книг, проведенню цікавих заходів, творчих конкурсів. Якщо протягом навчального року у школярів переважає “ділове читання”, то влітку весь свій вільний час діти можуть присвятити читанню і улюбленим захопленням. Програма  розрахована на роботу з дітьми різного віку. В її рамках бібліотека займається залученням дітей і підлітків до читання кращих художніх, науково-пізнавальних книг, за допомогою творчих конкурсів створює умови для читацького розвитку.Влітку бібліотека працює за програмою "Літо з книгою в бібліотеці". Кожного дня три літні місяці проводяться різноманітні масові заходи для читачів бібліотеки.

Звернення до читачів                      

      Дитяча бібліотека запрошує хлопчиків і дівчаток    взяти участь у програмі літніх читань «Літо з гарною книгою».      

     Протягом літнього періоду  в бібліотеці ви зможете  гарно відпочити відправитися в захоплюючу подорож  по  сторінках улюблених книг, прочитати яскраві  дитячі журнали та газети, малювати   тощо.   Літнє читання за шкільною програмою ми пропонуємо поєднати з переглядом художніх та мультиплікаційних фільмів. А яке літо без ігор? В нашій бібліотеці на вас чекають конкурси малюнків, майстер-класи  з ліплення та малювання. Наша мета - показати дітям, що бібліотека не тільки «дім» книг, але  і територія захоплюючих і  веселих «подорожей». Чекаємо зустрічі з Вами.     

24 травня 2019 р.

День слов'янської писемності і культури


Сьогодні — День слов’янської писемності і культури. Таке свято відзначається в Україні з 2004 року на вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, що заклали основу слов’янської писемності. Кирило розробив і уклав першу упорядковану слов’янську абетку на базі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему, чим поклав початок розвитку слов’янської писемності.
Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов’янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов’янську літературну мову і книжкову справу. Вони показали і сучасникам, і прийдешнім поколінням, що лише невтомна просвітницька праця, освячена християнською любов’ю, дає щедрі плоди, які здатні служити людям тисячоліття.
День слов’я́нської писе́мності і культу́ри встановлений в Україні на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій, враховуючи історичне та просвітницьке значення спадщини слов’янських первоучителів у здобутку національної культури, передає УНН.
Згідно з Указом Президента України  День слов’янської писемності і культури відзначається щорічно 24 травня в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.


15 травня 2019 р.

Міжнародний день родини


День Родини — ще одна нагода згадати своїх пращурів, історію, відомих особистостей, котрі прославили країну, а також тих братів та сестер, котрі поклали життя своє заради порятунку співвітчизників. Безперечно, їх також можна назвати своїми рідними, адже вони пожертвували найціннішим, щоб в безпеці перебували інші.

13 травня 2019 р.

170 років від дня народження дня народження Панаса Мирного (1849-1920), українського письменника


Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 р. у м. Миргород на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Служив у повітових канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. 1871 р. оселився в Полтаві, де провів решту життя. Працював у казначействі та казенній палаті, після 1917 р. — у губфінвідділі. Помер Панас Мирний 28 січня 1920 р., похований у Полтаві. Літературну діяльність Панас Мирний розпочав наприкінці 60-х рр. XIX ст. Виявив себе як письменник-реаліст. У творчій спадщині Панаса Мирного переважає проза. Він є автором ряду нарисів, оповідань, повістей, романів. Серед творів Панаса Мирного найбільш масштабним і складним є соціально-психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», написаний у співавторстві зі старшим братом Іваном Біликом (Іваном Рудченком). Робота над романом припала на 1872— 1875 рр. Через цензурні перепони він був виданий пізніше — 1880 р. у Женеві. Задум твору був навіяний реальним випадком, що дістав відображення спочатку в нарисі Панаса Мирного «Подоріжжя од Полтави до Гадячого», а згодом — у повісті «Чіпка». У центр повісті автор поставив селянина, який обирає злочинний шлях під впливом соціальних обставин. До розвитку попереднього задуму приєднався Іван Білик, за участю якого з’явилися кілька редакцій роману. Співавторство різних особистостей, а також тривалий час роботи над романом зумовили його багатоплановість. Автори змалювали широке полотно народного життя з усім комплексом суспільних процесів, що охоплює більш як столітній часовий відрізок. При цьому увага зосереджена на образі окремої особистості — представника селянського середовища, який під впливом соціальних обставин став злочинцем. Твір пропонує читачеві художній аналіз того життєвого вибору, що був зроблений центральним персонажем. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» став важливим етапом у розвитку української романістики. Він давав відповіді на складні питання тогочасної дійсності, розкривав причини й зображував наслідки руйнування патріархального селянського життєвого устрою. Однак уже на той час ці відповіді, спроектовані в соціальну площину, сприймалися як дещо спрощені й однобічні. Роман Панаса Мирного та Івана Білика став найвищим досягненням української реалістичної прози XIX ст. Водночас він виявив обмеженість та однобічність реалістичного трактування й соціального аналізу дійсності. Художня проза Панаса Мирного належить до класичних зразків української літератури. Її характерними рисами є масштабність реалістичних малюнків, точне відтворення народного побуту, соціальність та психологізм.


9 травня 2019 р.

День Перемоги


Дорогі ветерани, учасники Великої Вітчизняної Війни!

Сердечно вітаю Вас з Днем доблесті і героїзму, ювілеєм Великого Подвигу патріотів – річницею Великої Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками!

День Перемоги назавжди залишиться днем нашого національного тріумфу, символом героїчного минулого, величі духу і братства народів. Стійкість, мужність і самовідданість старшого покоління на полях битв і на трудовому фронті в ім'я перемоги над фашизмом – істинний приклад патріотизму для нащадків.

Багатьом героям, полеглим на полях битв, не судилося побачити Велику Перемогу. Сьогодні, в річницю героїчного подвигу, немає поряд і багатьох з тих, хто, відстоявши свободу і незалежність Батьківщини, повернулися в післявоєнну розруху, мужньо подолали всі тяготи, відновили зруйновані міста і селища.

Пам'ять про них непідвладна часу, як непідвладна часу любов до Батьківщини. Так було і буде завжди – і через десять років, і через сто, і через століття. Обов'язок нинішніх поколінь – бути гідними продовжувачами справи переможців, що вирвали країну з лап фашистів, що врятували її і зберегли прекрасною і квітучою. Щороку свято 9 травня служитиме нагадуванням – немає більшої цінності, ніж радість життя на вільній землі!


Щиро бажаю Вам міцного здоров'я і довголіття, добра і радості, оптимізму і непохитної віри у те, що завтрашній день буде світлішим і щасливішим!

1 травня 2019 р.

День міжнародної солідарності трудящих


Міжнародний день солідарності трудящих (День міжнародної солідарності трудящих) ще називають Днем праці, а в народі — першотравневими (травневими) святами, Першотравнем. Першотравень в сучасному вигляді виник наприкінці XIX століття в робочому русі, що висунув в якості однієї з основних вимог введення восьмигодинного робочого дня замість 15-годинного. Це свято відзначається у 143 країнах світу 1 травня або у перший понеділок травня. В Україні, згідно з Кодексом законів про працю, 1 і 2 травня — вихідні дні.