26 травня 2021 р.

26 травня – свято останнього дзвоника !


Шановні учні, дорогі випускники!
Сердечно вітаємо вас зі святом Останнього дзвоника!

Останній дзвоник – це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити. Це особливо урочистий, зворушливий і незабутній день.
Для багатьох учнів – це успішне подолання чергового рубежу в шкільному житті, перехід до наступного класу, а для випускників цей день особливо радісний і пам’ятний. Адже вони прощаються зі школою й вирушають у самостійне доросле життя.
Дорогі випускники! Де б ви не були – пам'ятайте, що ваші батьки і вчителі покладають на вас великі надії. Ваші успіхи - це вища нагорода тим, хто роками учив вас мудрості, добра, любові. Віримо, що ви оберете правильний шлях, зумієте подолати усі перешкоди, а згадка про школу залишиться у вас на все життя.
Для школярів сьогоднішній дзвоник – це старт літніх канікул. Тож бажаємо вам добре відпочити, набратися незабутніх вражень та сил перед початком нового на¬вального року.


Низький уклін вам, дорогі освітяни, творцям нашого майбутнього, вихователям та наставникам тих, від кого вже завтра залежатиме доля нашої держави.


Бажаємо всім віри і впевненості у завтрашньому дні. Добра й благополуччя, міцного здоров'я і злагоди у ваших родинах.

24 травня 2021 р.



Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія — творців слов’янської писемності.

24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

Створення слов'янської писемності

За різними історичними джерелами, видатні просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов'янською мовою богослужебні книги та Євангеліє.

Окрім того, вони самі писали оригінальні твори слов'янською мовою, проповідували православ’я та відкривали при церквах школи, в яких готували учнів.

Саме вони упорядкували слов'янський алфавіт та заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250 мільйонів людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма.

Існує два варіанти першої абетки: кирилиця і глаголиця.


Кирилиця

За рукописами XI століття кирилиця мала 43 літери. В основі її лежав грецький алфавіт. Для звуків, однакових у слов'янському та грецькою мовами, використовувалися грецькі літери. Для звуків, властивих лише слов'янської мови, було створено 19 знаків простої форми.

Глаголиця

Це досить своєрідний алфавіт, що складається з букв дуже складної, химерної форми. Проте питання про походження глаголиці існують дуже суперечливі думки.

Додамо, що найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056 – 1057 років.

20 травня 2021 р.

 

Сьогодні,20 травня, у третій четвер травня, українці вже традиційно святкують День вишиванки. День вишиванки не є офіційним, але відзначають його не тільки в Україні, але й за її межами – українці та всі прихильні до нас та до нашої культури люди.

Вишиванка з давніх давен є основним елементом українського національного одягу. Вишиті візерунками сорочки – відображення цінностей, традицій, культури та історії нашого народу.
Як уже склалося, цього травневого дня люди намагаються вдягати національне вбрання на роботу, на навчання або ж, наприклад, на зустріч із друзями. Окрім того, за ініціативи тих же студентів, громадських та культурних діячів можуть проводитися концерти, хода, конкурси та ярмарки.

Цікавинки про українську вишиванку :

  • 💢Здавна для українців вишиванка відігравала не стільки функцію одягу, як була своєрідним оберегом від різного зла. Тому візерунки на сорочках та сукнях наносили на рукави, коміри і поділ.

  • 💢Своїми особливими узорами та поєднанням кольорів на вишиванках може похвалитися не лише кожен регіон України, а й навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися за фасоном, кольором, візерунком.

  • 💢Узори вишивки загалом можна поділити на три великі групи: геометричні, рослинні, тваринні та антропоморфні (такий, що нагадує людину) орнаменти. Рослинні традиційно вишивали на жіночому вишитому одязі, геометричні – на чоловічому.

  • 💢Існує понад 250 швів, які базуються на 20-ти видах техніки вишивання. Найпопулярнішими є мережання, низь, гладь.

  • 💢Раніше вишивання було виключно жіночим заняттям. Перш ніж братися за роботу дівчина зазвичай постилася, молилася і мила руки.

  • 💢Надзвичайно тонка вишивка "білим на білому" на натільних сорочках була поширена серед європейської знаті й української шляхти.

  • 💢Тривалий час вишивка була своєрідною візиткою людини. За орнаментом і кольорами можна було дізнатися про її вік, сімейний стан, соціальний статус. Приміром, сорочку із вишитими квітами носили лише молоді дівчата. Нині ж вишивка виконує більше декоративну функцію.





  • 18 травня 2021 р.

     

    Міжнародний день музеїв




    Міжнародний день музеїв відзначається щорічно 18 травня по всьому світу -більш ніж у 150 країнах. Рішення про встановлення цього свята було прийняте 1977 року на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв). Девіз цього свята: «Музеї - важливий засіб культурного обміну, збагачення культур і розвитку взаєморозуміння, співробітництва й миру між народами».

    Цей день є приводом для підвищення обізнаності про те, наскільки музеї є важливими у розвитку суспільства. Збираючи та зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, вони поєднують історію минулого й сучасні досягнення, також ведуть велику науково-дослідницьку та культурно-освітню роботу. Через музеї суспільство висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини.



    15 травня 2021 р.

     

     Міжнародний День сім’ї!




    Найдорожче, що є в житті – це сім’я! Спочатку та, в якій народжуєшся, а потім, яку створюєш. Сьогодні відзначається Міжнародний день сім’ї – день наших з Вами родин. Сім’я, увібравши в себе історичний досвід всіх попередніх поколінь, завжди була і залишається осередком збереження духовних і культурних традицій нації. Ці високі якості закладаються саме в сім’ї, де дитина отримує перші уроки любові до батька, матері, до своєї Батьківщини. У родині вона набирається сил і натхнення, які допомагають їй впродовж усього життя долати життєві труднощі, досягати вершин і отримувати перемоги, адже саме родина  –  це джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, те, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини – ось мірило розвитку і прогресу країни.

    Родина та сімейні стосунки – одні із  найважливіших речей у нашому житті. Сім’я, родина, рід… До цих головних надбань людського суспільства ми, українці, завжди ставилися й ставимося з особливою святістю та повагою. Хто ще може підтримати, втішити, допомогти, вислухати та дати слушну пораду у важких життєвих ситуаціях, як не найрідніші люди. Хто щиро розділить радість у моменти щастя, як не близькі та кохані. Тож не дивно, що прийнято відзначати таке чудове свято!

    У Міжнародний день сім’ї  бібліотека бажає, щоб кожен пам’ятав – сім’я найважливіше! Бережіть сімейний вогник, свої рідних! Нехай у кожній сім’ї буде  непохитна твердість родинних стосунків, мир та злагода .

    14 травня 2021 р.

     “ВАСИЛЬ СТЕФАНИК—ХУДОЖНИК СЛОВА”



    (14 травня виповнюється  150 років від дня народження українського прозаїка, новеліста, громадсько-політичного діяча)

    Василь Стефаник – неперевершений майстер соціально-психологічної новели. Ця істина міцно утвердилася в українській літературі.
    Іван Франко казав: «Його новели – як найкращі народні пісні - тільки наочне, голе, просте, непідфарбоване життя, дуже сумна дійсність, але оздоблена золотом найправдивішої поезії».
    Василь Стефаник з великою силою слова зображав трагедії і драми життя найбіднішого селянства, тяжке економічне становище і безправність селян Галичини. Він говорив: «Я люблю мужиків за їх тисячолітню тяжку історію, за культуру ... За них я буду писати і для них”. Вміння спостерігати і глибоко переживати бачене й почуте надало його творам того болю, що гримів, як музика Бетховена.
    Гнат Хоткевич писав: «… писав мало, а написав багато, бо створене ним – велике і величне». Адже новели Стефаника здобули широку популярність: вони перекладалися польською, німецькою, російською, чеською та іншими мовами.

    Пропонуємо прочитати  його книжки










    9 травня 2021 р.

     

    🌷🌷🌷9 травня в Україні відзначають 🌷🌷🌷День матері !



    В Україні День матері відзначають у другу неділю травня. Таким чином, у 2021 році День матері збігається з Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

    Крім України 9 травня 2021 року це свято відзначають в Естонії, США, Мальті, Кіпрі, Данії, Фінляндії, Німеччини, Італії, Туреччини, Австралії, Японії, Бельгії, Бразилії .



    Цього дня потрібно
     обов’язково привітати всіх матерів, незалежно від їх віку. Вітають також і вагітних жінок – майбутніх мам. Але всіх жінок, як на 8 березня, вітати не потрібно. Прийнято дякувати мамам за нелегку працю, дарувати квіти, листівки, подарунки, навідуватися в гості, вітати по телефону (якщо немає можливості приїхати).


    Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.
    Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

    В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

    8 травня 2021 р.


    День перемоги чи День пам'яті. 

    Квіти – на граніті, на броні.

    Сонце усміхається мені.
    Поруч з ветеранами стою,
    Наче клятву пам’яті даю.
    Ветерани в світлій сивині
    А на грудях сяють ордени.
    Пам’ять серця…
    Пам’ять сивини…
    Пам’ять тих, що
    Не прийшли з війни,
    Пам’ять – наче квіти на броні…
    Сонце усміхається мені.

    День пам'яті та примирення відзначають в Україні з 8 травня 2015 року. Ця дата зав'язана не на радянському святі, а на європейській традиції відзначати закінчення Другої світової війни.

    В Україні у неділю, 9 травня, відзначається День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Цей день нагадує про страшні події 1939-1945 років.

    Україна була одним із театрів, де відбувалися найзапекліші бойові дії Другої світової. Війна прийшла на частину території України, що входила тоді до складу Польщі, у перший свій день – 1 вересня 1939 року. До останнього дня війни, 2 вересня 1945 року, українці воювали на різних фронтах цього глобального конфлікту.

    Варто зазначити, що Україна з усіх країн світу зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні загинули від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратили притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.

    Сьогодні вшановується пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслюється солідарність та бойове братерство усіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів.

    Незмінним атрибутом цього дня є червоний мак, дизайн якого був розроблений харківським дизайнером Сергієм Мішакіним. Зображення маку нагадує кривавий слід від кулі та символізує пам’ять про всіх, хто загинув під час військових дій.

    Гаслом Дня перемоги над нацизмом є – 1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо.

    5 травня 2021 р.

     Генрик Сенкевич — польський прозаїк, автор низки оповідань і романів, лауреат Нобелівської премії з літератури 1905 р. В 2021р. відзначається 175 років від дня його народження.




    Я маю мужність писати

    про речі,яких досі ніхто

    не порушував.

    Генрик Сенкевич


    Генрик Сенкевич народився 5 травня 1846 у селі Воля Окшейська на Підляшші.  Походить із збіднілої шляхти. Батько письменника родом із татар, що поселилися на території Великого князівства Литовського під час правління Вітовта. Тільки у XVIII столітті вони перейшли з ісламу в християнство. Мати була з білоруської шляхетської родини. Закінчив гімназію у Варшаві і в 1866—1870 вчився на медичному і історико-філологічному факультетах у Головній школі (з 1869р. - Варшавський університет). У пресі дебютував студентом у тижневику «Пшеґльонд Тиґодньови» (пол. «Przegląd Tygodniowy», 1869). З 1873р. постійний фейлетоніст «Газети польської» (пол. «Gazeta Polska»). З 1874р. завідував літературним відділом тижневика «Нива» (пол. «Niwa»), пізніше з 1882р. -  редактор консервативної газети «Слово» (пол. «Slowo»).

    У ранніх повістях і розповідях зобразив згасання патріархального побуту («Стара слуга», 1875; «Ганя», 1876), долі селянства («Ескізи вугіллям», 1877, «Янко-музикант», 1879, і ін.).

    За життя став одним з найвідоміших і найпопулярніших польських письменників у Польщі і за кордоном. Після трилогії «Вогнем і мечем», «Потоп», «Пан Володийовський» став польським письменником з найвищими заробітками (за право видання трилогії протягом 20 років отримав від видавця 70 тис. рублів). 


    Творчість відіграла велику роль в історії польської культури і отримала всесвітнє визнання - Нобелівська премія з літератури 1905 р. «за видатні заслуги в області епосу». Роман «Quo vadis» перекладений більш ніж сорока мовами. Роман «Без догми» (1889—1890) високо цінували Лев Толстой, Микола Лесков, Антон Чехов, Максим Горький та інші російські письменники. Більшість романів Сенкевича екранізована. Найвідоміші екранізації: «Quo vadis» (1951р., США), «Вогнем і мечем» (1999р., Польща), «Quo vadis» (2001р., Польща).






    2 травня 2021 р.

     СВЯТКУЄМО ВЕЛИКДЕНЬ !!!



    Значення події, яка сталася близько пари тисячоліть тому - Воскресіння Ісуса Христа, Єдинородного Сина Божого, досі залишається не зовсім усвідомленим серед багатьох з нас. Ми сміливо можемо стверджувати, що в нашої людської мові не вистачить ніяких слів, щоб до самого кінця пояснити цей Безцінний Дар. Не придумано ще людьми таких виразів і словосполучень, почувши які недосвідчена особа раптом би усвідомила масштаби і всю міць того таїнства, яке вчинив для всіх нас наш Небесний Отець. Акт життєствердного порятунку всього людства, буквальне і точне виконання Своїх Божих обітниць, дарування нам перемоги над смертю і гріхом ...

    «Христос Воскрес! Воістину Воскрес! »- Чуємо ми в цей день. Якби люди до кінця усвідомили суть цих слів, їх радості б не було меж. А умиротворення, яке вони б отримали для своєї душі, вистачило б, щоб більше не переживати ні про що, що могло б відібрати у них спокій і впевненість в житті й житті вічному! Для брехні більше б не залишилося місця. Але - всьому свій час.

    1 травня 2021 р.























    Традиційну назву цього місяця як «травень», в Україні для останнього місяця весни, офіційно було повернуто в у ХХ столітті з відродженням мови народу Київської Русі. Назва походить від слова трава.
    Після оранки земель і посіву, ще стародавні люди ввели звичай весело відзначали перший день травня. Вони робили це в надії, що їх праця дасть хороший врожай. Наприклад, стародавні греки в цей день наряджали смужками вовни своєрідну священну сосну Аттіса, яка символізувала чоловіка матері-Землі - Кібели, в честь його воскресіння. Сосну урочисто несли до храму, і танцювали навколо неї.

    Сьогодні в Україні і багатьох країнах світу відзначають Першотравень, або День праці, а у християн східного обряду останній день Страсного тижня перед Великоднем – Велика Субота.
    Наразі день 1 Травня, так чи інакше, святкують у понад 80 країнах, щоправда назви цього свята різні: День праці, День весни, Травневий день, Свято весни і праці, Свято встановлення 8-годинного робочого дня і, навіть, День конвалій. Ще 55 країн світу святкують День, присвячений праці в інші дні року. Скажімо, у США він припадає на перший понеділок вересня, а у Японії на 23 листопада. У Австралії «Восьмигодинний день» у різних штатах відзначають у різні дні.
    Від щирого серця вітаємо зі святом 1 Травня!
    Бажаємо щастя, здоров’я, весняного тепла! Натхнення, творчої праці! Хай першотравневі свята принесуть Вам і Вашим близьким радість та задоволення! Хай панує мир, злагода та добробут у Ваших оселях!