26 квітня – день пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму ліквідаторів наслідків аварії на
ЧАЕС
У долині зловісно
пульсує Чорнобиль.
І серце крає гостра
печаль.
Поникли ліси і поля
навколо.
І сум напинає темну
вуаль...

Внаслідок яких повністю було зруйновано 4 реактор енергоблоку. У повітря потрапили радіоактивні речовин, що з вітром розсіялися над Україною і багатьма країнами Європи.
Мільйони гектарів забруднених радіацією земель, лісів та водойм, втрата здоров’я сотень тисяч людей, чисельні людські жертви та зруйновані долі – все це, здається, мало б бути переконливим доказом того, що мова про безпеку атомної енергетики – не більше як міф, який може надто дорого коштувати всьому людству.
Ось вже 34 роки біль і тривога Чорнобиля залишається в наших серцях. Ці відчуття змушують кожного зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й… Хоча стільки років минуло відтоді, а пам’ять наша зберігає все до найменших подробиць, бо надто вражаючими і болючими були ці подробиці.

Але Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ
безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків.


Наслідки Чорнобильської аварії ще довго щемітимуть болем за тим, як людина може стати жертвою неконтрольованого використання власних технічних розробок.
Біль Чорнобиля відгукнувся у серці кожного жителя нашої країни, назавжди залишаючи у пам’яті народній подвиг ліквідаторів...

