29 січня 2020 р.

День пам’яті Героїв Крут


Ця історія досі викликає неоднозначні оцінки. І це відбувається як з боку суспільно - політичної свідомості обох держав, учасниць згаданої події, так і з боку суто історичного підходу вельми шанованих дослідників.
29 січня 1918 року. Збройне зіткнення на залізничній станції біля села Крути, яка розташовувалася на 130-му кілометрі в північно-східному напрямку від Києва, Україна. Учасники події: невеликий загін з боку юної Української Народної Республіки (близько 600 чоловік) і "знаменита" Червона армія Радянської Росії, яка значно перевищує своїх вимушених супротивників числом, бойовим потенціалом та досвідом. Результат бою не важко передбачити. У запалі громадянського протистояння, трансформації суспільного і політичного світогляду, в пікових точках переломних моментів, що стали низкою таких подій, які змусили нашу історію зазнати найглибших змін, цей бій ніяк не міг залишитися в забутті.


Причини, з яких це сталося, для деяких очевидні, для деяких так і залишаться незрозумілими та навіть зовсім необгрунтованими, але вони мали місце бути. Знавці наголошують на відсутністі у широкого загалу населення України в ті часи усвідомлення необхідності державної незалежності, низький рівень національної самоідентичності. Але деякі з цим не згодні. Як факт, який завжди залишається фактом - такою правдою, яку неможливо ані сховати, ані спотворити; лише на короткий час і лише під дією величезного страху. Але коли ця напруга слабшає, правда знову відкривається. Вона як світло, від якого тікає всяка темрява.
А правда в тому, що народ України любить свою країну. Своєю кров’ю, душею і своєю працею він, як і будь-який інший народ, прагне до життя та благополуччя. Це було доказом, яскравим доказом, і насамперед самим собі. Доказом перед усіма іншими, нехай сильнішими, більш амбітними, але це - пряма відповідь на історичний виклик. Відповідь, а не ухилення від неї.
Указ Президента України про «День пам’яті Героїв Крут» № 15/07, який відзначається 29-го січня, за даними проекту, був підписаний 15-го січня 2007-го року.
Цей День, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх та нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут.

25 січня 2020 р.

День студентів (Тетянин день)


У студентів завжди є за що любити своє студентське життя. Не дивлячись на той факт, що безсумнівно приведе нас до довгих і глибоких міркувань з цього приводу, зауважимо, що в цьому немає ніякої потреби. І якщо б у студентів навіть не було жодного «законного» свята, то це б їх не засмутило. Швидше навпаки, додало б їм куди набагато більшого ентузіазму в пошуках «зайвого» приводу для радості, адже молодість володіє ще далеко не повністю вивченим потенціалом, і наділяє своїх володарів самими непередбачуваними і неординарними ідеями та рішеннями.
У своєму арсеналі студентська частина нашого прогресивного суспільства має принаймні два цілком законних і безумовно офіційних привода для свята: Міжнародний день студента, який відзначається 17-го листопада і Тетянин день - 25-го січня, який можна сказати наш домашній або національний День студентів . Походження останнього докорінно відрізняються від всесвітнього свята, воно більш традиційне для наших студентів і бере свій початок із середини вісімнадцятого сторіччя.
За даними проекту, День студентів раніше був приурочений дню установи Московського університету, яке за старим стилем юліанського календаря відбулося 12-го січня 1755-го року і було ініційовано російською імператрицею Єлизаветою Петрівною по проханню російського державного діяча і мецената Івана Івановича Шувалова. Підписання найвищого Указу відбулося якраз у день іменин його матінки, паралельно цей день був і днем ранньохристиянської святої великомучениці Татіани Римської, що жила в III-му столітті нашої ери. Це давньо грецьке ім’я, яке нам більш відомо, як «Тетяна» в перекладі означає «упорядниця». Трохи пізніше в одній з прибудов старої будівлі університету створили домову церкву на її честь, а сама свята була оголошена своєрідною покровителькою всеросійського студентства.
Є думка, що у студентів кожен день - свято. Це думка вітає у тих шарах нашого суспільства, у яких їх студентське життя давно позаду і викликано іноді зайвим навантаженням тієї суворої дійсності, яка оточує їх нескінченними поточними турботами, від яких студентське життя вже здається легкою і безтурботною справою. Але будь-який студент може сказати, що це не так. Адже рішення, діяльність та важливість кожного моменту нашого життя визначає не тільки наше сьогодення, але і наше майбутнє, а студенти знаходяться в більш критичних умовах, які вимагають більшої координації і зусиль, найвлучніших пошуків і кмітливості.
У це, не побоїмося сказати - професійне студентське свято, ми приєднуємося до привітань на адресу всіх наших студентів! Бажаємо їм успіхів у навчанні, гарної практики, сил і часу! Все у ваших руках. З Днем студентів!

22 січня 2020 р.

День Соборності (день Злуки)


Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.
Набираюча обертів машина кривавої диктатури, яка прийшла на зміну колишніх «консерваторів» поспішила зламати і ці сміливі починання вільного українського народу. Вже буквально через кілька місяців більшовики увійшли в Київ, Закарпаття окупувала Чехословаччина, а Східну Галичину - поляки. А далі ...
Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію, адже народ, який втратив надію просто зникає. Надію, приміром, втратили нащадки кривавих диктаторів, коли Великий і Могутній Радянський Союз - об’єднання, побудоване зовні на «нових канонах справедливості», а всередині на крові і безглуздих жертвах, звалилося, не залишивши після себе нічого, що могло б його реанімувати.
22-е січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.
21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України».
Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України «братнім російським народом», відповідно до Указу Президента України № 871 / 2014 від 13-го листопада 2014-го року, святу повернули колишню назву. «Відзначати щорічно 22 січня - у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки - День Соборності України. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят” зміну, виключивши абзац другий статті 1.»- йдеться в Указі.
У цей День проект  приєднується до привітань на адресу всього українського народу! Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з трепетом зберігати цей безцінний скарб! Хай береже нас усіх Господь і слава Йому за цю прекрасну країну - Україну!

19 січня 2020 р.

Хрещення Господнє



Нехай Хрещення Господнє в хату,
Радості вам принесе багато,
Розбудить приспані Надії,
Добром і щастям Вас засіє,
Водицею окропить та любов’ю,
І подарує вам міцне здоров’я!
Вітаю з Хрещенням Христовим!


13 січня 2020 р.

Старий Новий рік



Хто з нас не любить свят, можливості повеселитися і відпочити, ще раз зустрітися з бажаною компанією і зарядитися енергією на наступні суворі будні? Напевно тільки одиниці. Для всіх інших - в ніч з 13-го на 14-е січня з’являється чудовий привід «досвяткувати» один з найулюбленіший свят під інтригуючою назвою - Старий Новий рік.
Ця цікава традиція, за даними проекту, прийшла до нас з 1918-го року і початку становлення колишнього Радянського Союзу, коли в новій країні на хвилі глобальних змін були порушені й питання календарного літочислення. Поява цього неофіційного народного свята пов’язано з розбіжністю юліанського (старого) і григоріанського (нового) календарів, яке складає рівно 13 днів. Система старого стилю літочислення, котра будувалася на Юліанському календарі була розроблена олександрійськими астрономами на чолі зі знаменитим вченим тих років Созигеном. Цей календар, після його остаточної розробки був введений давньоримським полководцем і імператором Гаєм Юлієм Цезарем, на замовлення якого і проводилися ці роботи. Дата введення Юліанського календаря - 1-е січня 45-го року до нашої ери. Саме цей календар згодом і був прийнятий в якості основного інструменту літочислення в християнській традиції, а потім і в православній. До цих пір Православна Церква веде підрахунок всіх основних церковних свят, спираючись на Юліанський календар.
Григоріанська система обчислення часу була набагато точніше юліанського календаря, оскільки давала набагато краще наближення до циклічного обігу Землі навколо Сонця. Датою введення Григоріанського календаря стало 4-е жовтня 1582-го року, четвер, який перетворився в п’ятницю 15-го числа цього осіннього місяця. Людина, зусиллям якої ми зобов’язані цьому прогресивному нововведенню був главою Католицької Церкви і папою римським Григорієм XIII. Від цього і назва даного календаря.
Традиції. Це те, що відрізняє нас від світу тварин. Це те, що дозволяє нам передавати накопичені знання з покоління в покоління. Традиції бувають зовсім різні, серед який є і хороші, і ті, які вже давно хотілося б забути.
Славность традиції відзначати Старий Новий рік підкреслюється одним незаперечним чинником, а саме: вона зародилася в дуже неспокійні часи, в тому числі це були часи відвертого гоніння на християн по всій країні. Більш того, ця традиція змогла їх благополучно пережити. Пережити цю суєту, зберігаючи вічні цінності. Тому і в цей Старий Новий рік ми бажаємо всім миру і благополуччя, любові і правди, здоров’я та радості! Нехай Сам Бог буде з Вами! Зі святом Вас!


7 січня 2020 р.

Різдво Христове



Різдво 2020: традиції

За традицією, на Різдво після святкової служби у храмі за столом збирається вся родина, а замість вітання кажуть: "Христос народжується! Славімо Його!". Під час цієї трапези розговляються, оскільки 7 січня закінчується Різдвяний піст і господині до цього дня вже готують страви з м'яса.
Головною стравою на Різдво вважається кутя – каша з пшениці або рису, до якої додають мед, родзинки, мак, горіхи і сухофрукти. Також на столі обов'язково має бути присутнім компот із сухофруктів – узвар.
Різдво святкується 12 днів, до Водохреща 19 січня. Цей період називається Святки. У ці дні вітати одне одного прийнято словами: "Христос народився!" – "Славімо Його!"

Крім того, на Різдво існує традиція колядувати, а колядників обдаровувати грішми та солодощами. У кожному будинку до свята випікали пироги, пряники, колядки – вироби з житнього прісного тіста з начинкою, якими пригощали колядників.

Різдво Христове 2020: чого не можна робити 7 січня

– На Різдво не можна вдягати старий одяг.
– Категорично забороняється працювати: жінкам не можна прати, прибирати, шити, виносити сміття з хати, а чоловікам – ходити на полювання чи риболовлю.
– Не можна ворожити на Різдво. Для цього відводиться спеціальний час із 12-го дня Святок до Водохреща.
– На Різдво, як і в інші свята, категорично не можна лаятися, лихословити, особливо за столом.
– Вважається, що на Різдво на ялинці має бути саме зірка, а не інша прикраса, адже це символ Віфлеємської зірки, яка сповістила про народження Ісуса.
– На святковому столі жодна зі страв не повинна залишитися незайманою.
– Одна з головних заборон: не можна відмовляти у допомозі нужденним.

1 січня 2020 р.

Новий рік!



Нехай любов цвіте під вашим дахом
Живіть без бід, без помилок, без страху!
Живіть, немов у безтурботній казці!
В родинній посмішці, у Божій ласці!
Відчуйте чарівні ангельські кроки
Бо вас весь світ вітає з Новим роком!