27 січня 2021 р.

 

Сьогодні вся планета сумує за загиблими та шанує живих, згадуючи про жертви Голокосту. Цей день проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав у пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Це нагадування про всесвітню трагедію, про масове вбивство євреїв у всіх європейських державах.

Уперше в усьому світі Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначили у 2006 році. Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році, хоч і була однією з шести країн-ініціаторів ухвалення документа ООН . Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенцима.

Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост — систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.

У січні 1942 року нацистська верхівка ухвалила рішення про створення на території Польщі таборів смерті, обладнаних газовими камерами і крематоріями. Сьогодні вони відомі під назвами Треблінка, Собібур, Майданек, Освенцим, Бєлжец. Створення таких таборів супроводжувалось масовими стратами населення гетто. Найбільш жахливим — за кількістю утримуваних тут євреїв і їхнього масового винищення, був Освенцим: за 5 років існування тут пішли з життя насильницькою смертю близько 4 мільйонів. Загалом — за неповними даними — жертвами нацистського режиму стали майже 6 мільйонів євреїв.

В Україні майже немає клаптика землі, не политого єврейською кров’ю. Першими жертвами окупантів стали представники цієї древньої національності, які населяли міста і села Західної України: просування вермахту було настільки стрімким, що більшість з них не встигли евакуюватися. Так, захопивши Львів, у якому до війни проживали понад 150 тисяч євреїв, нові «господарі життя» взялися за «розв’язання єврейського питання», створивши гетто, куди помістили близько 140 тисяч осіб. Вижити пощастило приблизно 300 з них.

Невільників змушували носити знаки розрізнення, заборонивши навіть ходити пішохідними тротуарами і бувати у міських парках. І навіть навколішки мити бруківку зубними щітками чи носити сміття у зубах!.. Не витримуючи голоду, жахливої антисанітарії і хвороб, люди вмирали сотнями. Щодня. Та чи не найбільше дошкуляв хронічний голод: взимку 1941-1942 років один дорослий отримував 700 грамів хліба на тиждень, 400 грамів муки та 100 грамів цукру на місяць. До того ж тут почалися спалахи тифу, який викосив десятки тисяч людей.

Бранці працювали на німців. А хто в силу фізичного виснаження не міг, то тих просто знищували. Львів’яни, котрі мешкали неподалік цього гетто, довго згадували, як ледь не щоночі поблизу лунали автоматні та кулеметні черги.

Усього жертвами Голокосту стали 6 мільйонів європейських євреїв. Півтора мільйона з них були з України. Були знищені майже всі єврейські громади, які існували на території нашої країни до Другої світової війни. Більшість українських євреїв – жертв Голокосту була вбита під час масових розстрілів. Саме тому в Україні символом геноциду євреїв стали не газові камери таборів смерті, а Бабин Яр у Києві.
У цьому місці лише 29-30 вересня 1941 року нацисти розстріляли 33 771 єврея.

25 січня 2021 р.

 

25 січня відзначають відразу два свята – Тетянин день і День студента. День названий на честь святої Тетяни, християнської мучениці, яку вважають покровителькою студентів.

Тетянин день – християнське свято і улюблений день всіх студентів, який учні почали відзначати з XVIII століття. Саме Тетяна вважається покровителькою всіх студентів.



Сьогодні свято – День святої Тетяни!

І зволікати з поздоровленням не стану.

Бажаю Вам я багато-багато щастя!

Друзів надійних, вірних, справжніх.

Приємних зустрічей і найдобріших слів.

Побільше дуже радісних дзвінків,

Здоров’я міцного і багато довгих років,

І кожен день в душі нехай буде світло!

Історія Тетяниного дня

Свята Тетяна жила в Римі в епоху зародження християнства. Із дитинства вона вірила в Бога і хотіла присвятити життя служінню йому. У дорослому віці дівчина стала служницею в церкві, допомагала хворим, вагітним, брала участь в обряді хрещення.Але в той час до влади прийшла державна рада, яка примушувала християн відмовитися від віри і поклонятися язичницьким богам. Тетяна не скорилася їх законам, за що язичники піддали її мукам. Дівчина терпіла жахливі тортури. У перший день тортур їй викололи очі, але Тетяна ревно молилася Богові і просила його відкрити мучителям духовні очі. Раптово всі вісім чоловіків, що катували дівчину, побачили ангелів, які відхиляли їх удари. Після цього вони знайшли віру і просили Тетяну пробачити їх, за що були обезголовлені.

У другий день тортур Тетяну поранили кинджалами, але замість крові з її тіла текло молоко, а рани пахли. Наступного дня слідів тортур зовсім не залишилося.

Тетяну кидали на поживу леву, але він лизав їй руки і розірвав одного з охоронців. Її оголосили відьмою, обстригли волосся і замкнули у церкві, але з усіх випробувань Тетяна виходила неушкодженою. Коли влада зрозуміла, що тортури марні, дівчину обезголовили. Сталося це 12 січня (25 січня за новим стилем) 226 року. Її смерть привела до віри тих, хто сумнівався, а церква проголосила дівчину святою.

Свята Тетяна є покровителькою всіх студентів з XVIII століття, саме 12 січня 1755 року, в Тетянин день, імператрицею Єлизаветою Петрівною було схвалено прохання Івана Шувалова про відкриття першого університету. 

Студенти цей день відзначають особливо шумно, по студентській традиції, в день студента не можна навіть доторкатися до конспектів з лекціями.

Вважається, що в це свято на останній сторінці заліковки потрібно намалювати будиночок з трубою, чим довше буде дим, тим легше і успішніше навчання в новому році.

24 січня - 245 років від дня народження Ернста Теодора Амадея Гофмана


  Гофман Ернст Теодор Амадей — німецький письменник і композитор.     Народився 24 січня 1776 в Кенігсберзі (нині Калінінград). Син чиновника. Батьки розійшлися, коли хлопчикові було три роки; його виховував дядько — юрист за професією. У 1800 році Гофман прекрасно закінчив курс юридичних наук в Кенігсберзькому університеті і пов’язав своє життя з державною службою. До 1807 року працював у різних чинах, у вільний час займаючись музикою і малюванням. Після університету він отримав місце ассесора в Познані, де був радо прийнятий в суспільстві.
    У Познані молодий чоловік так пристрастився до гульні, що був переведений в Полоцьк з пониженням на посаді. Там Гофман одружився з полькою з добропорядної буржуазної сім’ї і одумався. Кілька років родина бідувала, Гофман періодично працював як диригент, композитор і декоратор в театрах Берліна, Бамберга, Лейпціга і Дрездена, писав статті про музику для журналів.          Після 1813 справи його пішли краще після отримання невеликої спадщини. Місце капельмейстера в Дрездені ненадовго задовольнило його професійні амбіції. Він став одним з основоположників романтичної естетики, представляв музику як «невідоме царство», що розкриває людині сенс його почуттів і пристрастей. Йому належить романтична опера «Ундіна» (1813), симфонії, хори, камерні твори та ін. Під час битви при Ватерлоо Гофмани опинилися в Дрездені, де пережили всі тяготи і жахи війни. Саме тоді Гофман підготував до друку збірку «Фантазії в дусі Калло» (у чотирьох томах, 1815), куди увійшли новели «Кавалер Г’люк», «Музичні страждання Йоганна Крейслера, капельмейстера», «Дон Жуан».
   У 1816 р Гофман отримав в Берліні місце радника юстиції, що забезпечує твердий дохід і дозволяє присвячувати час мистецтву. У літературній творчості він проявив себе як класичний романтик. У новелах, повістях «Золотий горщик» (1814), «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» (1819), романі «Еліксир диявола» (1816) світ представлений немов видимий в двох планах: реальному і фантастичному, причому фантастичний постійно вторгається в реальний (феї п’ють каву, чаклунки торгують пиріжками і т. п.). Письменника вабила область таємничого, позамежного: марення, галюцинації, несвідомий страх — його улюблені мотиви.
      Помер 25 червня 1822 в Берліні.








21 січня 2021 р.

Щороку 21 січня світ відзначає одне з найбільш ніжних і теплих свят – Міжнародний день обіймів .

Свято належить до числа молодих, адже виникло близько трьох десятиліть тому. Вважається, що свій початок воно бере зі студентського середовища.

Суть свята полягає в тому, що під час дружніх обіймів люди обмінюються душевним теплом. Тому, згідно з традицією, цього дня прийнято обіймати родичів та друзів, а також навіть незнайомих людей.

Толерантність і мудрість, здатність щось змінювати на краще і не тільки в своєму житті - це справжній дар. Дуже часто ми задаємося питанням: що нам під силу? Відповідь на це питання до геніальності проста і проходить навіть в площині виникнення цього міжнародного Дня. Безкорисливість і дружелюбність, відкритість і не упередженість, прагнення жити і душевний спокій - те, чого багатьом з нас не вистачає, але це те, що потрібно просто затребувати, просто почати використовувати, так як це все властиво нам. Воно вже закладено в нашій природі.
У цей чудовий День ми шлемо свої обійми всім, хто нам дорогий, всім кого ми не знаємо, але хотіли б підтримати. Вітаємо всіх з Міжнародним днем обіймів, днем відкритої безкорисливої підтримки, днем небайдужих людей!!!
У день обіймів побажаю
Обійматися щодень.
Ця проста, здавалось, дія
Може вилікувати мігрень.
"Обіймашки" нехай зігріють,
Відведуть від вас біду,
Настрій піднімуть,

Дарують радість і теплоту.

👫💚💛💜👭💚💛💜👫💚💛💜👫💚💛💜👫💚💛💙👫💚💛💜👫 💚💛💜👫💚💛💜👫







17 січня 2021 р.

 

Ідея створення Всесвітнього дня снігу напрошувалася вже дуже давно. З 2007-го року почали з’являтися перші акції міжнародного характеру, які згодом були включені до порядку денного цього дня. У 2011-му році Міжнародною федерацією лижного спорту (FIS) на 2012-й рік нарешті було заплановано ряд щорічних заходів, присвячених цій знаменній події. FIS виступила засновником Дня снігу, відзначати який вирішили в третю неділю січня.

Офіційно Всесвітній день снігу був створений для популяризації зимових видів спорту в молодіжному середовищі, для підтримки і заохочення участі в подібних заходах всіх зацікавлених сторін в галузі. Мета проведення заходів полягає у залученні дітей і сімей до своєрідного, унікального, активного відпочинку, який може подарувати тільки участь у зимових видах спорту. Для цього і проводяться спеціальні заходи по всьому світу.

Всесвітній день снігу швидко набрав популярність. Станом на 2017-й рік з нагоди цього Дня було заплановано вже близько 500 заходів по всьому світу, зареєструвалося понад 1,2 мільйона учасників. Наприклад, в 2013-му році один із заходів, присвячений Всесвітньому дню снігу відбувся у Донецьку, Україна. Основні офіційні заходи пройшли на території ботанічного саду і, незважаючи на теплу погоду, навіть дощ, багато учасників прийшли з сім’ями і друзями.

Головна мета ж заходів всесвітнього свята снігу — показати зиму в усій своїй красі та залучити дітей і дорослих до активного способу життя за допомогою зимових видів спорту.

Гірські лижі, сноуборд, бобслей, ковзанки, керлінг, біатлон, хокей – це найпопулярніші з них. А ще у світі з'явилось чимало нових неймовірних зимових видів спорту.

Снігові розваги, поки в Україні ще сніжно, точно знадобляться вам у ці вихідні!



15 січня 2021 р.

 15 січня 2021року -130 років від дня народження Осипа Мандельштама.


15 січня 1891 року, народився Осип Мандельштам, один з найбільших російських поетів всіх часів. Людина,яка ні разу не змінила собі - ні в творчості, ні в житті. У цей день ми згадуємо основні факти біографії Мандельштама - і, зрозуміло, деякі його поетичні рядки.
Мандельштам походить із купецької єврейської сім'ї. Батько М., Еміль Веніамінович, замолоду закінчив Берлінську талмудичну школу, а потім став купцем 1-ї гільдії. Мати, Флора Осипівна Вербловська, походила з інтелігентної родини і присвятила своє життя музиці. 1897 р. родина Мандельштамів переїхала у Петербург. З 1899 до 1907 p. Мандельштам навчався у Тенишевському комерційному училищі. Відразу після закінчення училища подав прохання про зарахування вільним слухачем природничого відділення фізико-математичного факультету Петербурзького університету, але вже на початку жовтня того ж 1907 р. забрав документи. 
Наступний рік Мандельштам провів у Парижі, слухав лекції у Сорбонні, писав прозу і вірші. Зазнав "сильного захоплення Бодлером і особливо Верленом". Разом із родиною відвідав Швейцарію й Італію.

Перші вірші Мандельштама, позначені впливами символізму, були опубліковані 1907 р. в журналі "Пробуджена думка", що видавався у Тенишевському училищі, де навчався поет. Вони сповнені відчуття ілюзорності життя, прагнення відійти у світ музичних вражень.

Поетична зрілість прийшла до Мандельштама на початку XX ст. У дореволюційний період з'явилися три збірки його віршів під назвою "Камінь" ("Камень", 1913, 1915, 1916).Мандельштам виступав не тільки як поет, а й як перекладач і прозаїк. Він є автором автобіографічної книги "Шум часу" ("Шум времени", 1925), "Єгипетська марка" ("Египетская марка", 1928), статей "Слово і культура" ("Слово и культура"), "Про природу слова" ("О природе слова"), "Гуманізм і сучасність" ("Гуманизм и современность"), "Пшениця людська" ("Пшеница человеческая"), збірок статей "Про поезію" ("О поэзии", 1928), "Четверта проза"("Четвёртая проза"), нарисів "Мандрівка у Вірменію" ("Путешествие в Армению"), надзвичайно глибокого і вдумливого есе "Розмова про Данте" ("Разговор о Данте", 1933), яке тоді залишилось у рукописах; перекладів "Федри" Ж. Расіна (1915), творів старофранцузького епосу (1922).









 

14 січня 2021 р.

 





Старий Новий рік відзначають не тільки в нашій країні. Це свято популярне і в Сербії, Чорногорії, Росії, Швейцарії, Північній Африці та Японії. 
Старий Новий рік з'явився з 1918 року. До цього царська Росія вела літочислення за юліанським календарем. Але в Європі був прийнятий григоріанський календар, у якому всі дати були зміщені на 13 днів.
В Україні і Білорусі 14 січня відзначають Василів день - свято землеробства і "щедрого вечора".
 
У цей день люди накривали столи, гуляли, ворожили, веселилися. Вважалося, що чим багатший буде святковий стіл, тим кращим буде врожай і рік буде вдалим і щасливим. Також Василь вважався покровителем свинарів, тому намагалися обов'язково приготувати страви зі свинини.
Пізніше традиційною старо-новорічною стравою стали вареники, які ліпили всією сім'єю. Один з вареників робили із "сюрпризом". Туди клали монетку (символ достатку) і щедро сипали перець.
У Старий Новий рік було прийнято, щоб першим гостем був чоловік - тоді в будинку весь рік буде щасливо, ситно і благополучно.