26 жовтня 2020 р.

70 років з дня народження Володимира Савовича Лиса


Володимир Савович Лис  — український  журналіст, письменник, драматург.

Народився 26 жовтня 1950 року на хуторі поблизу села Згорани на Волині. В школі подобалося писати твори на так звану «вільну» тему. Страшенно любив фантазувати. Школярем захоплювався романами О. Гончара та М. Стельмаха, творами Є. Гуцала, А. Дімарова, згодом Дж. Лондона, Ф. Достоєвського, А. Камю. 



1977 року закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Служив у війську, працював журналістом у районних газетах Волині, Хмельниччини, Херсонщини, Рівненщини, у волинській молодіжці, завідував літературною частиною Рівненського музично-драматичного театру, був редактором відділу державного будівництва газети «Волинь».

  У літературі дебютував як драматург. П’ять його п’єс було поставлено в різних театрах України та на українському радіо. Як прозаїк заявив про себе 1985 року, після першої вагомої перемоги - першої премії республіканського конкурсу творів про молодь за повість «Там, за порогом». 


Член Національної спілки письменників України (2004) та Асоціації українських письменників.

Одружений з поетесою Надією Гуменюк. Донька Оксана - філолог, працює в обласній бібліотеці для дітей. Син Сергій - історик, працює в краєзнавчому музеї. Має двох онуків.

  Автор романів «Айстри на зрубі» , «І прибуде суддя», «Камінь посеред саду», «Маска», «Острів Сильвестра», «Продавець долі», «Романа», «Графиня», «Століття Якова», «Жінка для стіни», «Соло для Соломії», «Країна гіркої ніжності». Побачили світ книги: «Володимир Лис про Сократа, Данила Галицького, Фернандо Магеллана, Ісаака Ньютона, Шарлотту, Емілі, Енн Бронте», «Господар нашого двору» (п’єса), «Полювання на брата» (радіоп’єса), «Таємна кухня погоди» (книга народного синоптика), «Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї».

Видав півтора десятка книжок у Києві, Харкові,Тернополі, Луцьку. Поєднує літературу та журналістику.


 
"Бог дає нам свободу і дивиться, як будемо нею розпоряджатися", - Володимир ЛИС

23 жовтня 2020 р.

100 років від дня народження Джанні Родарі



Сьогодні, 23 жовтня, виповнилося 100 років від дня народження одного з найзнаменитіших дитячих письменників ХХ століття Джанні Родарі.
"Я намагався зробити іграшки за словами", - так говорив про свої книги Джанні Родарі. На території України він добре відомий, адже його персонажі - Чипполіно і Джельсоміно - завоювали народну любов ще півстоліття тому.


РОДАРІ, Джанні (Rodari, Gianni — 23.10.1920, Оменья - 14.04.1980, Рим) - італійський письменник.Був учителем початкових класів. Брав участь у русі Опору. Після війни, у 1948 р., став літературним співробітником міланського видання газети «Уніта». За сприяння Родарі у цій газеті було створено спеціальний дитячий куточок, у якому він публікував свої вірші. У 1951 р. побачила світ перша поетична збірка Родарі «Книжка веселих віршів» («І libro delle filastrocche»). Так само, як у дитячій свідомості фантазія поєднується з подіями реального життя, у поезії Родарі образи народних казок переплітаються з реальними персонажами («Куди поділися феї», «Лист до феї»).

Хоча письменник і не спрощував проблем, які порушував у своїх віршах, проте вони залишаються зрозумілими для маленьких читачів. Без зайвої моралізації Родарі розповідає про різні професії, кожна з яких має свої барви, особливий, неповторний аромат («Чим пахнуть ремесла», «Запахи ремесел»)
.









За своєю формою твори Родарі близькі до італійського дитячого фольклору. Зокрема, поняття «філастрокке» об'єднує лічилки, колискові пісеньки, веселі віршики. Вільний, жвавий розмір полегшує запам'ятовування «філастрокке». Характерною особливістю збірок «Вірші на небі і на землі» («Filastocche in cielo e in terra»), «Поїзд віршів»(«La treno delle filastrocche») стало поєднання соціальної сатири і оптимістичного сприйняття світу, гумору і мудрості, живого мовлення і м'якої співучості. У буденних, пересічних явищах Родарі знаходить щось нове, несподіване, глибоке. Особливо показовою з цього погляду є збірка «Поїзд віршів»


У світі письменник і журналіст Джанні Родарі відомий як один із найбільш впливових дитячих авторів ХХ століття. Його історії переведені більш ніж 20 мовами, адже мали кілька безперечних плюсів. Це доступна, зрозуміла дітям річ. А також - опис реальних соціальних проблем, цікавий дорослим.





16 жовтня 2020 р.

Всесвітній день хліба !

 

«Хліб – всьому голова».

Один з найпопулярніших продуктів у світі, без якого, мабуть, не обходиться жоден день нашого життя, – це, звичайно ж, хліб. Тому не дивно, що у нього є своє свято – Всесвітній день хліба (World Bread Day), який відзначається щорічно 16 жовтня.Вибір дати обумовлений тим, що 16 жовтня 1945 року була створена Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, яка займалася вирішенням проблем у розвитку сільського господарства та його виробництва.

Цікаві факти про хліб


1. Історія хліба налічує кілька тисячоліть. Згідно з науковими дослідженнями, перші хлібні вироби виникли близько 8 тисяч років тому. Зовні вони виглядали як коржі, та готувалися з крупи і води та випікалися на розпеченому камінні.2. Перший дріжджовий хліб навчилися робити в Єгипті. За легендою це сталося, через недогляд раба, який готував тісто - воно підкиснуло й, аби уникнути покарання, він усе ж таки ризикнув спекти коржі. З'ясувалося, що вони вийшли пишнішими, рум'янішими та й смачнішими, ніж з прісного тіста. 

3. Існувала пряма залежність між ступенем свіжості хліба та соціальним статусом його споживачів. Так, королівська родина їла хліб свіжоспечений, білий.Вчорашній хліб призначався для знаті. Хліб дводенної випічки - для дрібної шляхти.Хліб триденний отримували ченці та студенти, а хлібом, випеченим чотири дні тому, харчувалися ремісники.

4. В Україні завжди віддавали перевагу житньому хлібу, а пшеничний випікали на великі свята – Різдво, Паску, весілля. 

5. В десятому столітті у Візантійській імперії пекарі, які постачали населення хлібом, звільнялися від усіх податків і повинностей. Це потрібно було для того, щоб кожен житель міг в будь-який момент отримати хліб. 

6. Перший в світі Музей хліба з'явився в 1955 році в місті Ульм (Німеччина). В одному з колишніх комор фабриканта Віллі Ейслі була відкрита для відвідувачів постійна експозиція.7. В 1266-му році в Англії був прийнятий закон, який регулював масу хлібобулочних виробів, а також їх вартість і оплату роботи пекарів. відтоді постійно поповнювалася і оновлювалася.

8. З одного зернятка отримуємо приблизно 20 міліграмів борошна, для випікання одного буханця потрібно борошна з приблизно 10 тисяч зернят.

9. Сумарний об'єм води, яка використовується для вирощення пшениці та виготовлення однієї буханки хліба понад 1600 літрів.

10. Кожен день у світі люди з’їдають близько 9 мільйонів буханок хліба!


14 жовтня 2020 р.

День захисника України (День захисників Вітчизни)


День захисника України співпадає зі святом Покрови Пресвятої Богородиці та з Днем Українського козацтва. Крім того, 14 жовтня відзначається як день створення Української повстанської армії.Свято вшанування захисників України встановлене 14 жовтня 2014 року указом п'ятого президента України Петра Порошенка. Цим же указом скасовано указ президента України Леоніда Кучми 1999 року, який закріплював радянський День захисника Вітчизни, що відзначали 23 лютого.

З 2015 року День захисника України є державним святом і неробочим днем.

Відповідно до Указу Президента України № 806/2014 від 14-го жовтня 2014-го року в Україні, з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій та перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві і на підтримку ініціативи громадськості, встановлено нове свято - «День захисника України», яке тепер відзначається щорічно 14-го жовтня, в день одного з великих православних свят запорізьких козаків - «Козацька Покрова» («Покров Пресвятої Богородиці»). Цим же Указом визнається таким, що втратив чинність попередній Указ Президента України від 23-го лютого 1999-го №202.

Воїне, лицарю славний,


Ти зброю тримаєш в руках,


Щоб на нашу країну-державу


Злий не зазіхав ворог.


Будь мужній і будь гідний


Ти слави своїх батьків,


Відважний український воїне,


Нащадку славних козаків!



Сьогодні вітаємо всіх військовослужбовців України. Ви – наші захисники, опора держави. Спокій наших домівок, спокій близьких – у ваших надійних, сильних руках. Прийміть вітання з найкращими побажаннями: добра, світлого настрою та перемоги!

Вітаю всіх захисників України з їхнім святом. Поки є герої, що захищають мирне майбутнє наших дітей від  ворога, ми обов’язково переможемо. Молимось за вас, воїни України!

У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх захисників нашої Вітчизни! Бажаємо їм благополуччя і сил, здоров’я і щастя! Мирного неба і смачного хліба! Зі святом Вас дорогі наші захисники!




8 жовтня 2020 р.

Видатні украінці



«Шевченко, Франко і Леся – хліб насущний, без якого ніщо, ні людина, ні культура, жити не можуть. Але СВІДЗИНСЬКИЙ – це найпрекрасніша з квіток, що їх українська людина зростила у своєму саду». І далі: «СВІДЗИНСЬКИЙ для мене – найпотрібніший з українських поетів». 

Ці слова належать французькому славістові Емануїлу РАЙСУ. А сказані вони про українського поета, зрощеного благодатною подільською землею, Володимира СВІДЗИНСЬКОГО (1885-1941). 

Сьогодні виповнюється 135 років від дня його народження.

Із майже 56 років, відпущених долею СВІДЗИНСЬКОМУ, 12 він прожив у Кам’янці-Подільському: 5 років (1899-1904) навчався в Подільській духовній семінарії, 7 років (1918-1925) працював у видавничих та архівних установах міста (паралельно був вільним слухачем університету, аспірантом інституту народної освіти). У Кам’янці-Подільському він одружився із Зінаїдою СУЛКОВСЬКОЮ – донькою настоятеля Георгіївської церкви на Польських фільварках, випускницею Маріїнської гімназії. У місті над Смотричем народилася їхня єдина донька Мирослава. Тут побачила світ перша поетична збірка СВІДЗИНСЬКОГО «Ліричні поезії». Живучи від 1925 року в Харкові, поет не раз думками линув у Кам’янець-Подільський – мов до втраченого раю. Про це засвідчать його вірші, листи, дружба із сестрами Марією та Оленою ПИЛИНСЬКИМИ, уродженками Кам’янця-Подільського, що теж осіли в Харкові – тодішній столиці України.

Там, на рідній межі

Волині дрімливої

І України Подільської,

Як чарувала мене,

Як звала

Краса моєї землі!

 Поезія Володимира Свідзинського досить розмаїта і різнорідна. Поет створив неповторний художній світ, закарбувавши його у витонченому класичному стилі.

Коли я був у цій країні?
Коли ці пасма круглих гір
Над краєм водної пустині,
Як нині, вабили мій зір?
Пливу на обрій невідомий
По океані колихкім.
Відкіль же островок знайомий
На первіснім шляху моїм?
Пройшов, пройшов перед очима
І зник, як хмарка, в далечінь.
О тінь життя неуловима,
Кружляння маревних тремтінь.
Навколо глибина бездонна,
Де таємнича кожна мить.

Вірші Свідзинського сповнені якоїсь таємничої внутрішньої самодостатності. Ці вірші існують так, як існує дерево, камінь, вода.
"Тиша і самотність - найчастіше вживані у Свідзинського поняття, найпостійніше означення пошукуваних ним обставин для духовного самовиявлення. Це власне, все, чого він хотів від життя.
"Самота" Володимира Свідзинського - спокійна, добра і роздумлива, а його "тиша" - м'яка, ненапружена, врівноважена. Це самота вивільнення від випадкового й дріб'язкового задля сутнього; це тиша неперервного самонародження життя, тиша триваючого дива самоусвідомлення і все нового відчування своєї глибинної причетності до великого і радісного кругообігу природи". (І. Дзюба)
Тільки в самотності можна бути собою.
В. Свідзинський
Сучасний поцінувач поезії може повчитися у Володимира Свідзинського багато чому - і поваги до слова, і шукання скарбниць народної поетики, - але найбільше: сили бути самим собою.

4 жовтня 2020 р.

День вчителя !!!

 

День вчителя - це головне свято всіх людей, які працюють у сфері освіти. За Указом президента від 11 вересня 1994 року, цей день відзначають в першу неділю жовтня. у 2020 році цей день випадає на 4 число. Свято є довгоочікуваною подією для всіх вчителів і викладачів. 
Не слід плутати це свято з Міжнародним днем вчителя, який відзначається у всіх країнах ООН 5 жовтня.

Вперше у світі присвячене вчителям свято відзначили в Радянському Союзі в 1965 році. З того часу по 1994 рік він святкувався в першу неділю жовтня.

Радянські школярі вітали вчителів у суботу напередодні свята. Вони дарували педагогам квіти, листівки та цукерки.

Класи з нагоди свята прикрашалися саморобними стінгазетами і повітряними кульками. Для вчителів готували пісні, ставили сценки в шкільному театрі.




Пізніше, в незалежній Україні, на підтримку ініціативи працівників освіти указом Президента було встановлено відзначати День вчителя щорічно в першу неділю жовтня.




Сьогодні в незалежній Україні майже 860 тисяч педагогів, вихователів, майстрів виробничого навчання, науково-педагогічних працівників і управлінців. Вони навчають і виховують понад мільйон дошкільнят, навчають більше п’яти мільйонів школярів, викладають майбутню спеціальність майже трьом мільйонам студентів країни.

Сьогодні, 4 жовтня, відзначаємо День вчителя України – професійне свято всіх педагогів, а ще це милий, позитивний і душевний день, який святкують і дорослі, і діти, і навіть ті, хто давним-давно закінчив школу.






2 жовтня 2020 р.

2 жовтня -Всесвітній день усмішки


Є такий день - Всесвітній день посмішки, в який нас закликають вкрай позитивно впливати на наш з вами настрій. Всі ми, різні люди. Щоб домогтися гарного настрою, для кожного з нас, принаймні, необхідно щось особливе. Для когось мир у всьому світі, для когось нове авто. Комусь досить просто прогулятися на свіжому повітрі, а для когось стабільно сірі будні вже викликають відчуття норми і зовсім нічого не хочеться міняти. Ну вже ні! Все це якось складно.Давайте просто усміхнемося. Підійдемо до дзеркала і усміхнемося самим собі. Зробимо це кілька разів.

Ну от. Складний механізм нашого з вами настрою тільки що був зрушений в позитивну сторону. Може бути не на довго. Повторимо процедуру, зауважимо, що нам це нічого не коштує. Руки, ноги, наші гаманці залишаються в спокої. Настрій поступово світлішає - це абсолютно безкоштовно. Щасливим бути набагато простіше і дешевше, ніж нещасним.

Всесвітній день посмішки або World Smile Day відзначається з 1999-го року. Це відбувається, як правило, в першу п’ятницю жовтневого місяця. 

Виникненню цього свята посприяв колись зовсім невідомий американський художник Харві Белл. Одного разу, десь у 1963-му році, до нього надійшло замовлення від однієї страхової компанії State Mutual Life Assurance Company of America на виготовлення якого-небудь яскравого і незабутнього символу для їх візитною картки. Як відомо, все геніальне доволі просто і Харві запропонував їм усміхнену жовту пику, відому зараз як звичайний «смайлик». Замовники схвалили цю ідею. Робота була оцінена в півсотні доларів і всі залишилися задоволені.

В одному з інтерв’ю Харві Белл підкреслив, що для історії художнього мистецтва не було жодної подібної роботи, зробленої так просто і ставшей так зрозумілою всім, що так швидко і широко поширившись, приносила б людям стільки задоволення, радості і щастя.

Посміхніться, подаруйте собі гарний настрій. Поділіться посмішкою з рідними, друзями, товаришами по службі, не забудьте посміхнутися кому-небудь по дорозі. Це не складно. Це зробить ваш день набагато приємніше. Спробуйте!

1 жовтня 2020 р.

Міжнародний день музики


Музика одна з прекрасних естетичних цінностей людства. Вона сприяє гармонізації нашого загального світовідчування, виступає інструментом самовираження і натхнення, служить джерелом непередаваних відчуттів і емоцій.

Вперше Міжнародний день музики провели 1-го жовтня 1975-го року. Засновником цього прекрасного Дня виступила Міжнародна музична рада (IMC) при всесвітній і поважній організації ЮНЕСКО. На 15-й Генеральній асамблеї IMC, проведеної в 1973-му році в Швейцарії, місто Лозанна, було прийнято відповідне рішення.

 Серед ініціаторів Міжнародного дня музики були присутні багато музикантів і композиторів, наприклад, Дмитро Дмитрович Шостакович, діячі міжнародних музичних організацій і товариств. Сер Ієгуді Менухін, голова IMC і його заступник Борис Ярустовський, звертаючись з листом до членів Міжнародної музичної ради 30-го листопада 1974-го року і окреслюючи цілі цього Дня для міжнародного співтовариства, підкреслювали важливість реалізації властивих ЮНЕСКО і всій світовій спільноті ідеалів миру і дружби між усіма народами, обмін досвідом та розвиток культур, взаємне поважне ставлення до різноманітних естетичних цінностей один одного, а також активне поширення музичного мистецтва для всіх верств суспільства в цілому.

З музикою наше людство знайоме з давніх часів. На світі знайдеться небагато людей, які зовсім байдужі до музики. Це мистецтво має величезний потенціал і багатьом композиторам донині вдається виражати через неї не тільки стан своєї власної душі, але й передавати атмосферу навколишнього, повного почуттів і переживань складного внутрішнього світу взаємин людини і природи. Вона скрашує життя людей, змушує їх радіти і співпереживати, відкриваючи двері в прекрасний світ звуків і коливань наших власних струн душі.


З міжнародним Днем музики !