22 грудня 2018 р.

185 років від дня народження Марка Вовчка (Марія Олександрівна Вілінська) (1833 - 1907), української письменниці, етнографа, перекладача


Марко Вовчок коротка біографія Народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у збіднілій дворянській сім’ї. Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові, після закінчення якого у 1848 році оселяється у тітки в м. Орлі.
У 1851 році одружується із засланим до Орла за участь у діяльності Кирило-Мифодієвського товариства студентом Київського університету Панасом Марковичем та виїжджає з ним на Україну. Проживаючи в 1851 — 1858 рр. у Чернігові, Києві, Немирові на Вінниччині вивчила життя, культуру, мову українського народу. Пізніше у Петербурзі у 1859 вона вже як автор збірки «Народні оповідання» потрапляє в коло видатних літераторів. У 1859 — 1867 рр. перебуває за кордоном, де знайомиться з видатними людьми. Після повернення з-за кордону зближується з видавцями «Отечественных записок», веде в цьому журналі рубрику зарубіжної літератури, публікує свої оригінальні твори й переклади. У 1867 — 1878 рр. найяскравіше виявився талант письменниці як російського романіста. Виступає Марко Вовчок і як критик, редактор петербурзького журналу „Переводы лучших иностранных писателей“. 24 травня 1870-го року Марко Вовчок підписала контракт з петербурзьким видавцем Звонарьовим про укладання нею та редагування ілюстрованого місячника „Переводы лучших иностранных писателей“. Скликаний третейський суд з 19 літераторів визнав Вовчок винною у плагіаті. Після цього випадку, який осоромив письменницю, вона переїхала жити в глушину — в маєток своїх знайомих у Тверській губернії. Померла 28 липня 1907 в м.Нальчик на Кавказі, де і похована. Твори Марко Вовчок – дві книги „Народних оповідань“ (1857 — перший том, 1862 — другий том) – соціальна повість „Інститутка“ (1859–1861) – оповідання: „Чари“ „Максим Гримач“ „Данило Гурч“ – історичні казки-повісті: „Кармелюк“ „Дев’ять братів і десята сестриця Галя“ „Невільничка“ „Гайдамаки“ „Сава Чалий“ – повісті „Три долі“ „Павло Чорнокрил“ „Сестра“ „Дяк“ „Тюлевая баба“ „Записки причетника“ .

19 грудня 2018 р.

День Святителя Миколи Чудотворця


Святитель Миколай народився у III столітті в р. Патари, області Лікії у Малій Азії. Його житіє свідчить, що немовля Микола три години простояв у купелі хрещення, "віддаючи тим честь Святої Трійці". Благочестиві батьки, побачивши, що їх чадо відзначено особливою благодаттю, звернули увагу на його духовне виховання. Коли хлопчик виріс, його дядько, єпископ р. Патари, висвятив його в пресвітери і пророчо передбачив майбутнє великого угодника Божого.
Коли батьки святителя Миколая померли, він вжив свою багату спадщину на благодійні справи. Через кілька років свого душпастирства він зібрався в Палестину на прощу. В дорозі на море в ньому відкрився дар прозорливості та чудотворення: святитель предвозвестил бурю і силою молитви приборкав її, а також воскресив впав з щогли матроса.


1 грудня 2018 р.

105 років від дня народження Платона Микитовича Воронька (1930-1988), українського поета


Платон Микитович Воронько народився 1 грудня 1913 р. у с. Чернеччина на Сумщині. Батько його був сільським ковалем, дід — мандрівним лірником. «Мати моя, Марфа Іванівна, — згадував пізніше поет, — була ніжною, сором’язливою і постійно сумовитою жінкою. Природа нагородила її винятковим голосом. Зимовими вечорами, сидячи за прялкою чи ткацьким верстатом, вона співала тихо й сумно, ніби в піснях розмовляла сама з собою. Сліпий дідусь на зимову холоднечу повертався додому і теж співав під ліру чи кобзу козацькі думи або ним же придумані пісні зі страшними сюжетами. Так що в нашій сім’ї достатки були, вважай, тільки в піснях». Платона природа також наділила чудовим голосом і слухом.
У дитинстві хлопець виховувався вдома, а з одинадцяти років – в охтирському дитячому містечку-інтернаті.
Він є автором понад 30 збірок віршів і поем та великої кількості книжок і книжечок для дітей.
Серед творів, написаних ним для дітей, є вірші, балади, казки і фантастичні поеми як героїчного, так і побутового характеру. Ці твори багатопланові жанрово і тематично, розраховані на сприймання малят та школярів. У них насамперед впадають в око невимушеність авторської розповіді чи розмови з дітьми.
Він тонко відчуває гумор народної примовки, приказки, приповідки, охоче і з великим тактом використовує веселий, влучний жарт. Близький до народної поетичної творчості засіб ми знаходимо в багатьох віршах Воронька, як, наприклад, «Про бичка», «Пиріг», «Обновки», «Не хвались».
Серед дитячих творів П. Воронька особливе місце займає драматизована поема «Казка про Чугайстра» – це один з найкращих і найдовершеніших творів такого жанру. Твір приваблює читача чарівністю поетичних картин, в яких тонко поєднується казкове, фантастичне з реальним. Це високопатріотичний твір.
Дитячі вірші автора містять значний виховний потенціал.
Провідна тема творчості П. Воронька — праця. Кілька десятиліть ходить по країні Дитинства хлопчик Помагай — роботящий, чесний, завжди готовий прийти на допомогу. Враховуючи здатність дитини до наслідування, її бажання бути кращою, поет радить:
Ось і ти часу не гай.
Будь, як хлопчик Помагай.
З віршів останніх років Платон Микитович дуже любив жартівливу «Пісню вороного», де обґрунтовувалося його власне прізвище:
Коли був я тонконогим
лошаком,
Називали мене люди
вороньком,
Заплітала в сизу гриву кісники
Мила юнка, що водила до ріки…
П. Воронько залишив свій яскравий слід в українській поезії. Своєю творчістю він вплинув на багатьох українських митців, зокрема на В. Симоненка, Д. Павличка та ін.
Платон Воронько — «поет-пісняр» (за словами М. Рильсько­го). Кілька десятків його віршів покладено на музику, деякі і них стали популярними піснями.
«Я не знаю, чи читатимуть те, що я написав для дорослих, а діти читатимуть довго…» – був переконаний Платон Воронько. Так, його вірші стали улюбленими для багатьох поколінь юних читачів, вони живуть між людей, звучать на дитячих святах, вивчаються в школі, його книжки для малят виходили мільйонними накладами.




25 листопада 2018 р.

180 років від дня народження Імена Семеновича Нечуя -Левицького, українського письменника


  «Писати треба так, як люди говорять.»
І. Нечуй-Левицький
 «Іван Левицький – се великий артист зору, колосальне,
  всеобіймаюче око України.» І. Франко 
Народився 25 листопада 1838 року в м. Стеблеві Київської губернії, в сім’ї сільського священика. У 7 років віддали в науку до дядька, який вчителював у духовному училищі при Богуславському монастирі. У 14 років вступив до Київської духовної семінарії, де навчався з 1853 по 1859 рік. Закінчивши семінарію, рік хворів, а потім деякий час працював у Богуславському духовному училищі викладачем. 1861 року вступає до Київської духовної академії. 1865 року закінчує академію із званням магістра, але відмовляється від духовної кар’єри й викладає російську мову, літературу, історію та географію в Полтавській духовній семінарії в гімназіях Каліша та Седлеця. Одночасно з педагогічною діяльністю починає писати. З 1873 року працює у Кишинівській чоловічій гімназії викладачем російської словесності, де очолює гурток прогресивно настроєних учителів. Потрапляє під таємний нагляд жандармерії. 1885 року І.Нечуй-Левицький йде у відставку й перебирається до Києва, де присвячує себе винятково літературній праці. До кінця життя І. Левицький жив майже у злиднях. Останні дні провів на Дегтярівці, у так званому «шпиталі для одиноких людей», де й помер без догляду 2 квітня 1918 року.  «Українське життя – то не початий рудник,  що десь під землею, хоч за його вже бралися  такі високі таланти, як Шевченко…» І. Нечуй-Левицький Твори:
-         1868 р. «Дві московки»
-         1876р. повість «Микола Джеря»
 -         1875р. комедія «На кожум’яках»
 -         1875р. історична драма «Маруся Богуславка»
 -         1878р. повість «Бурлачка»
 -         1879р. повість «Кайдашева сім’я»
 -         1881р. «Старосвітські батюшки та матушки»
-         1890р. «Українські гумористи й штукарі»
 -         1893р. повість «Над Чорним морем»
 -         1907р. «Сучасна часописна мова в Україні»
 -         1914р. «Граматика української мови» в 2-х ч.



20 листопада 2018 р.

Всесвітній день дитини


Діти — найбільше щастя, яке тільки може бути в житті кожної людини. Поява дитини в сім’ї кардинально змінює життя її членів в кращу сторону, розфарбовуючи в яскраві фарби звичайні будні. Багато малюки ростуть в люблячих сім’ях і з дитячих років оточені теплом і турботою, але, на жаль, є винятки. Далеко не всі діти на Землі розвиваються в нормальних умовах. 
Для того щоб ще раз звернути увагу суспільства на цю глобальну проблему, було вирішено подарувати дітям свято — Всесвітній день дитини. У даній статті ми докладно розповімо про нього. Ви дізнаєтеся не тільки, коли відзначається Всесвітній день дитини, але і отримаєте цікаву інформацію.


16 листопада 2018 р.

Міжнародний день толерантності


Міжнародний день толерантності (терпимості) був оголошений ЮНЕСКО в листопаді 1995 року з нагоди 50-річного ювілею цієї організації і відзначається щорічно 16 листопада.
    У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри.
    Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.
    В 1996 році Генеральна Асамблея ООН запропонувала державам-членам щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний день терпимості, приурочивши до нього відповідні заходи, орієнтовані як на навчальні заклади, так і на широку громадськість.
Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм.
    У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини.
    Обов’язково розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.
    Ратифікація документів та створення законодавства це тільки  перший крок для формування реальної толерантності в суспільстві.
    Навіть, ратифікувавши основні міжнародні документи із захисту прав людини, наша держава та суспільство ще далекі до того, щоб стверджувати, що толерантність – це ознака нашого життя.
    Навчання починається з дітей, яких варто вчити бути не просто «такими як всі», а поважати інших, вміти висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію.
  Тож ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів Організації Об’єднаних Націй.
    Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування.
Як що в двох словах то, терпимість допомагає вижити людству як виду. Чим кращі взаємовідносини будуть між людьми, тим більше шансів вирішити різні проблеми: екологичні, технологічні та інші.

5 листопада 2018 р.

Закрутилася в небі осінь



Осінь фарби готувала,
У відерця наливала.
Змішувала, чаклувала,
Потім все розфарбувала.
Придивіться, все довкола
Стало різнокольоровим!




Настала дивна пора – прекрасна і ніжна осінь... Вона дарує всім перед сніжною і холодною зимою свої останні теплі деньки, чудові миті, чарівний, ледве вловимий аромат яскравих осінніх квітів, привабливу красу вже зібраних плодів і, звичайно ж, якийсь замислений , може, навіть трохи сумний, але в той же час радісний настрій.

Цьому дивовижному часу року був присвячений літературно-музичний вечір "Закрутилася в небі осінь". Свято осені в бібліотеці-одне з найяскравіших і барвистих заходів, що стало вже доброю традицією. На святковий захід були запрошені учні 4 класу СШ № 51 .
Читальний зал в цей день відразу наповнився дитячим сміхом, радістю, веселощами, іграми і зустріччю з прекрасним. Гостей чекала зустріч з чудовою осінньою порою, з прекрасним світом поезії, музики і живопису, невеликі і цікаві осінні вікторини та загадки.

Дітки згадали, що осінь буває різна. Одна – радісна, яскрава і багата урожаєм, називають її «золотою». Інша – непримітна собою, сумна, з тихим плачем дощику, туманами і падаючим листям. Цей період називають пізньою осінню. З задоволенням діти відгадували загадки про місяці осені, називали її прикмети. А в грі-розминці "Підбери епітет до осені" діти проявили кмітливість і активність. Поділившись на дві команди, швидко називали чудові барвисті прикметники, що характеризують осінь: дощова, романтична, золота, вітряна, листопадна, іскриста і навіть казкова. Присутні з цікавістю слухали про те, як і чому в давнину називали осінні місяці.
Діти дізналися, що саме осінь надихала багатьох поетів і письменників, художників і композиторів на створення прекрасних і геніальних творів.
Наприкінці заходу діти підвели загальний підсумок – осінь прекрасна і приваблива по-своєму. Вона несе душі щедрість, серцю-тепло від людського спілкування, вносить в наше життя неповторну красу!

По усміхненим і радісним обличчам наших гостей було зрозуміло, що яскравий і цікавий захід їм сподобався, знайшов відгук в їх серцях і викликал позитивні емоції. І хочеться сподіватися, що літературно-музичний вечір «Закрутилася в небі осінь» залишиться у дітей приємним спогадом, а осінь завжди буде радісною і щасливою порою року.

14 жовтня 2018 р.

День українського козацтва


Покрова Пресвятої Богородиці


Покрова Пресвятої Богородиці - одне з найважливіших релігійних свят в році. Воно дійсно дуже і дуже важливе для всіх віруючих людей, адже належить до двунадесятих свят. До речі, це останнє подібне православне свято в році. Наступне - це Різдво.
І навіть невіруючі люди напевно позитивно ставляться до такого торжества, адже це ще й державне свято, а значить вихідний.
До речі, відзначається Покрова Пресвятої Богородиці щорічно 14 жовтня.
Традиції свята
Мабуть, найголовніша традиція в Покрова Пресвятої Богородиці - це молитися Діві Марії. Робили це в основному дівчата, просили захисту, заміжжя і всього, що було б доречним. Люди вважали, що саме в цей день Богородиця все чує і намагається допомогти.
Крім цього, кожна віруюча людина обов'язково відвідував храм, або собор, щоб послухати проповідь перед святом і поставити свічку іконі Богородиці.
До речі вважається, що Покрова - це чи не найкращий день в році, щоб зіграти весілля. Вважалося, що якщо відзначати її в цей день, то майбутнього подружжя буде захищати Діва Марія. А це явно запорука успіху.
Всі роботи в полі і по господарству в цей день намагалися закінчувати. З 14 жовтня починався час весіль, гулянь і розваг.

А дівчата, які були незаміжні, але сильно мріяли про це, ходили до церкви спеціально, щоб попросити вдалого заміжжя. Вони повинні були не просто помолитися, а поставити свічку біля ікони Богородиці і після виходу з церкви вимовити наступне:
«Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку»,
«Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю и мене молоду»,
«Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби НЕ зостатися дівкою».

День захисника україни




Ти солдат і тепер захищаєш,
Рідний край від московських катів.
Нечисть бісівську геть проганяєш,
Що зі зброєю вдерлася в дім.
Знаю, синку, ти скучив за мною,
Та за рідним будинком своїм.
Бог почує молитву ту мою,
Повернешся додому живим.
Вірю, буде твоя перемога,
Та майбутнє щасливе життя.
В Україну я вірю та в Бога,
І чекаю на тебе щодня.
З Днем захисника України!


7 жовтня 2018 р.

День працівників освіти


Ваша робота є суспільно важливою і відповідальною, адже вам довірено найцінніше – навчання і виховання дітей, які будуватимуть майбутнє нашої країни.

Олександрія пишається своїми висококваліфікованими вчителями, креативними вихователями, творчими педагогами позашкільних закладів, які впроваджують нові методи навчання, розвивають здібності дітей та формують необхідні навички.

Мережа навчальних закладів нашого міста забезпечує якісну безперервну освіту, починаючи з дитячого садочка і до завершення навчання в школі.

Наша гордість – талановиті учні, що перемагають на предметних олімпіадах, конкурсах, демонструють високий рівень знань під час зовнішнього незалежного оцінювання. Тому наше місто уже багато років є лідером у наданні освіти.

Розуміючи важливість формування інтелектуального і духовного потенціалу підростаючого покоління, міська влада дбає про те, аби освітні заклади були максимально сучасними та комфортними для навчання і виховання.

З нагоди свята висловлюю щиру вдячність освітянам за натхненну і самовіддану працю, високий професіоналізм та любов до дітей. Глибока шана і подяка ветеранам педагогічної справи, які присвятили себе учням, засіяли зерна добра в серцях своїх вихованців і дали їм міцні знання.

Зичу усім вам життєвих сил, успіхів, професійного зростання, нових здобутків на педагогічній ниві, талановитих і вдячних учнів!

5 жовтня 2018 р.

Всесвітній день вчителя



Про вчителів є думка особлива:
Завжди такі розумні і красиві,
Такі начитані, і все на світі знають,
І терпеливо, мудро нас навчають!
У День всесвітній вчителям пошана,
Хай сила ваша буде нездоланна,
Хай люблять, поважають дуже діти,
Дарують вам і усмішки, і квіти!
Нехай колеги люблять і цінують,
Художники портрети намалюють,
А композитори пісні про вас складають,
І співаки вам пісню заспівають!


30 вересня 2018 р.

Всеукраїнський день бібліотек

Бібліотека - це не тільки джерело корисної інформації, але ще і скарбниця знань і мудрості. Це центр, який може задовольнити потребу людини в самовдосконаленні та збагатити його духовно. У бібліотеках знаходиться на зберіганні безліч книг: наукові та художні, популярні і рідкісні, сучасні та старовинні. Незважаючи на всесвітню інтернетну глобалізацію, дані установи не залишаються порожніми. Саме працівникам, які допомагають людям відшукати необхідну книгу, присвячений цей професійне свято в Україні.

28 вересня 2018 р.

100 років від дня народження Василя Олександровича Сухомлинського (1918 - 1970), українського педагога, письменника


Василь Сухомлинський (1918-1970) — український радянський педагог, публіцист, письменник, поет. Народився Василь Сухомлинський в селі Василівці в бідній селянській сім’ї. В родині було 4 дітей, і всі стали вчителями. Він вчився в рідному селі у школі і в 1933 році закінчив семирічку. Василь Сухомлинський вчився в медичному технікумі, але незабаром пішов звідти, вступив на робочий факультет.

У 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села; працює викладачем української мови і літератури в Онуфріївській середній школі. Саме мати хлопчика спонукала його до педагогічної діяльності, бо бачила у ньому потенціал. Читати та любити книги Василя Олександровича навчав дід Омелян, в якого була надзвичайно велика бібліотека. У 1941 році під час Другої світової війни добровольцем йде на фронт. На фронті Василь Олександрович був двічі поранений, довго лікувався в евакогоспіталях. Тяжким було поранення в руку. Хірурги хотіли її ампутувати. Але він не дав цього зробити. Лікарю довелося двічі оперувати Василя Олександровича, але руку він все-таки не ампутував. Після одужання з червня 1942 року В.О.Сухомлинський працював директором середньої школи і вчителем російської мови і літератури. Крім ерудиції, В.Сухомлинський мав неабияку силу волі, вирізнявся поміркованістю, надзвичайною скромністю, працездатністю (вставав щодня о четвертій годині ранку й писав власні твори до восьмої), людяністю. Також педагог володів кількома іноземними мовами. У багатьох напрямах педагогічної науки він випередив свій час.. 2 вересня 1970 року серце Василя Олександровича Сухомлинського перестало битися. Йому судилося народитися і померти у вересні, і це символічно, бо вересень – це початок нового навчального року. З легкої руки В.О.Сухомлинського в педагогіці з’явилося поняття «уроки мислення» – уроки, які змушували дітей молодшого шкільного віку дивитися на світ і розкривати його найскладніші взаємозалежності тощо.


22 вересня 2018 р.

День партизанської слави



День партизанської слави України щороку відзначається 22 вересня. Це свято створене, щоб не забувати українських військових, які билися з фашистськими окупантами. Дату свята, до речі, обрано не випадково. Саме 22 вересня вважається початком підпільно-партизанського руху в Україні. І в честь такого свята ми вирішили розказати вам про його історію і традиції.

Таке свято було засновано у 2001 році завдяки указу президента України. Це торжество було створено заради підтримки ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., а також у пам'ять про них.
Варто трохи заглибитись в історію, щоб зрозуміти, наскільки День партизанської слави України важливий для нашої країни. Під час Великої Вітчизняної Війни 1941-45 роки, на території нашої країни налічувалося більше 1 мільйона людей, які були учасниками партизанського руху. Всі вони входили більше, ніж у 6200 партизанських загонів, і наносили дуже болючі удари військам ворога.
Звичайно, багатьом цікаво, як же партизани виживали в лісі, особливо взимку, коли мало того, що холодно, так і їжі дістати ніде. Але, як згадують, ветерани війни, дуже сильно допомагали селяни, які носили одяг і продовольство й інші необхідні для життя речі.
Все це показує, наскільки важливе дня нас таке свято, як День партизанської слави України.
Вже після закінчення війни було нагороджено понад 200 тисяч партизанів, 223 з них отримали звання Героя Радянського Союзу. Тому не дивно, що в День партизанської слави України проходить досить багато різних пам'ятних заходів, де вшановують і віддають данину поваги тим, хто вже помер. Так само, проходить безліч акцій, на підтримку ще живих ветеранів.


21 вересня 2018 р.

Міжнародний день миру





Тема Міжнародного дня миру в 2018 році - «Право на мир: 70 років Загальної декларації прав людини». Мета заходів входить до переліку 17 цілей в галузі розвитку, які були одноголосно прийняті 193 державами і передбачають сприяння побудові миролюбних і відкритих товариств в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних установ на всіх рівнях.
Для деяких з нас мир - це повсякденна реальність. На наших вулицях спокійно, наші діти ходять до школи. Там, де підвалини суспільства міцні, безцінний дар миру може ніким особливо і не помічатися.



11 вересня 2018 р.

Моє рідне місто над Дніпром



Сьогодні до нас в гості прийшли наші хороші, добрі, вірні друзі. Відпочивши, подорослішали за літо вони прийшли до нас вже четверокласниками. У минулі вихідні наш Дніпро (Дніпропетровськ) відзначав 242 річницю свого заснування. Цій події багато в чому і було присвячено нашу зустріч. Дніпро (Дніпропетровськ) - четвертий за чисельністю місто в Україні. Тут проживає близько одного мільйона чоловік.
Бібліотекарі розповіли про місто - його історію та визначні пам'ятки. За часів Київської Русі ці землі були під владою кочівників - печенігів, а потім половців.
У 1635 році тут була побудована польська фортеця Кодак. У 1743 році на території нинішнього центру міста існувала запорізька слобода Половиця, яка згадувалася в письмових джерелах.

У 1776 році за указом імператриці Катерини II було засновано місто, що став центром Азовської губернії. Після відкриття тут залізорудних і вугільних родовищ почалося промислове розвиток регіону.
У місті та його околицях з'явилося кілька металургійних заводів, які працюють по сей день. Локомотивне депо Катеринослава стало найбільшим на півдні імперії.
На початку ХХ століття місто продовжувало бурхливо рости, розвивалася його промисловість, торгівля. У 1919 році тут встановилася радянська влада.
У 1941-43 роках місто було окуповане німецькими військами.
До кінця 1970-х населення міста перевищила 1 мільйон чоловік.
До 1796 він носив назву Катеринослав, з 1796 по 1802 роки називався Новоросійському, з 1802 по 1926 - знову Катеринославом, з 1926 по 2016 - Дніпропетровському, з 2016 року перейменований в Дніпро.
Сьогодні Дніпро (Дніпропетровськ) - один з найбільших промислових, економічних і транспортних центрів. У місті розвинена чорна металургія, харчова промисловість.
Тут також багато пам'яток.
Дніпровська набережна, яка простягнулася вздовж правого берега річки Дніпро на 23 км, є найбільшою в Європі. У місті багато красивих церков: Брянська церква, Преображенський собор та інші. Найвідомішим є виконаний у візантійському стилі Храм Іверської ікони Божої Матері.
У місцевому історичному музеї експонується найбільша діорама України «Битва за Дніпро» та старовинні предмети, знайдені під час археологічних розкопок. До числа пам'яток відноситься і Монастирський острів. За легендою, тут в IХ-ХIII століттях знаходився візантійський монастир. Зараз на острові діє зоопарк, відкритий акваріум прісноводних риб і тераріум. У висновку заходи провели невелику вікторину, виявляється наші гості дуже добре знають своє рідне місто.



9 вересня 2018 р.

190 років від дня народження Лева Миколайовича Толстого (1828 - 1910), відомого письменника


Лев Толстой був дворянського роду, народився 28 серпня 1828 в Тульській губернії, в спадковому маєтку матері — Ясній Поляні. Був четвертою дитиною в сім’ї. Мати померла в 1830 р. через півроку після народження дочки від «родової гарячки», як тоді говорили, коли Льву не було ще 2-х років. Улюбленими композиторами Толстого були Бах, Гендель і Шопен.
Брав участь у Кавказькій війні, обороні Севастополя, нагороджений орденом і медаллю за виявлену відвагу.
Лев Толстой познайомився зі своєю майбутньою дружиною Софією Берс, коли їй було сімнадцять, а йому 34 роки. 23 і вересні 1862 Лев Миколайович одружився на ній. У першу шлюбну ніч із Софією Берс 34-річний Лев Миколайович Толстой змусив 18-річну свіжоспечену дружину прочитати ті сторінки в його щоденнику, де детально описані амурні пригоди письменника з різними жінками, крім інших — з кріпаками селянками. Толстой хотів, щоб між ним і дружиною не було ніяких таємниць. Разом вони прожили 48 років, народили 13 дітей. Софія Андріївна була не тільки дружиною, але і вірним відданим другом, помічницею в усіх справах, в тому числі і літературних. Перші двадцять років вони були щасливі. Однак потім часто сварилися, в основному через переконань і способу життя, які Толстой визначив для себе.,  У сім’ї Толстих народилося 13 дітей, з яких 5 померли в дитинстві , дружина його була молодша на 16 років.
Лев Миколайович залишив нам 165 000 аркушів рукописів, повну збірку творів у 90 томах, написав 10 тисяч листів. Протягом усього свого життя він шукав сенс життя і загального щастя, які знайшов в простому слові — добро.









8 вересня 2018 р.

День міста


У другі вихідні осені, 8­–9 вересня, Дніпро (колишній Дніпропетровськ) запрошує на святкування Дня міста 2018. Цього року це його 242-й день народження. З нагоди цього в місті відбудеться безліч цікавих подій: карнавальна хода, музичні фестивалі (електронної музики, духових оркестрів, вуличні танці, рок-фестиваль тощо), творчі  та фотовиставки, авіа та водне шоу, гастрономічний фестиваль, а також святкові концерти та розважальні програми. 


1 вересня 2018 р.

1 вересня. День знань



Щиро вітаємо з Днем знань – справжнім всенародним святом мудрості, доброти і людяності. Цей день завжди особливо урочистий і хвилюючий, адже саме з нього починається незвіданий, цікавий і, водночас, нелегкий шлях до пізнання, до нових звершень, до самостійного життя. Бажаємо усім школярам на цьому шляху підкорити нові вершини знань, зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети. Переконані, ваші здібності, наполегливість стануть запорукою визначних успіхів у дорослому житті, а сприятимуть цьому – високі стандарти української освіти, рівні можливості в її здобутті для кожної дитини. Найщиріші слова подяки – вчителям, які щедро діляться з вами своїми знаннями, плекають справжніх патріотів нашої держави. Їх мудрість і великодушність залишається з вихованцями на все життя. Нехай цьогорічний першовересень буде сонячним, несе добрий настрій у кожну школу, кожну родину! Зі святом, дорогі друзі!


24 серпня 2018 р.

День Незалежності України


Щиросердно вітаю вас із найбільшим національним святом українського народу — Днем незалежності України! У серцях народу України серпнева блакить неба і жовтогарячий зерновий лан зливаються барвами української державності в символ свободи та праці. Творення історії Батьківщини, її сьогодення і майбутнього — обов’язок кожного з нас, усього народу. Нехай потужне джерело вашого таланту і натхнення, незламного оптимізму та творча будівнича енергія будуть прикладом служіння Україні, примножують її славу, наповнюють її криницю добробуту процвітанням та благополуччям. Нехай свято Незалежності духмяним серпневим запахом українського хліба принесе у ваш дім щастя і добро, порозуміння та згуртованість, мир та любов! Міцного здоров’я, бадьорості духу, успіхів у всіх починаннях.

23 серпня 2018 р.

День Державного Прапору України


День прапора України – відносно молоде свято. Указ про спеціальний день на вшанування цього символу української державності з’явився лише 2004-го року. А за п’ять років, 2009-го, було започатковано його урочисте святкування на державному рівні.