Першого квітня нікому не вір: Як з'явився День сміху

Через те, що жарти та розіграші були популярними скрізь і завжди, простежити історію виникнення Дня сміху не так-то й просто

У багатьох країнах світу 1 квітня відзначається День сміху, або День дурня, у який прийнято розігрувати один одного.

Найпоширеніша теорія свідчить, що День сміху з'явився у Франції.

До 1582 року у Франції (яка в ту пору жила за Юліанським календарем) Новий рік відзначали весною - з 25 березня по 1 квітня. Потім влада вирішила ввести новий календар - Григоріанський, і новорічні свята перенесли на звичний для нас час - 1 січня.

Через погано розвинені комунікації звістка про це дійшла не до всіх, і багато хто продовжував через незнання або з упертості відзначати Новий рік раніше. Освічені громадяни завели звичай знущатися над невігласами: найпопулярнішим жартом було непомітно причепити до спини бідолахи паперову рибину і дражнити його Poisson d'avril ("квітнева риба").

Однак деякі протестантські країни, як-от Англія, Шотландія, Німеччина, прийняли Григоріанський календар тільки в XIX столітті. Але в той час вони вже давно відзначали щорічний День дурня.

Подібні свята існували і в античності, і в Середньовіччі.

У Стародавньому Римі в середині лютого відзначалося свято дурних. Історик Апулей вважав, що в римлян був першоквітневий обман був пов'язаний зі святом на честь божества сміху.

У стародавній Індії 31 березня відзначали свято жартів.

Ісландські саги говорять, що звичай дурити 1 квітня було введено богами на згадку про Скад, дочку Тіасса. Також відомо, що в давнину у кельтів було свято на честь бога сміху.

Є еще одне міфічне припущення, за яким це свято з'явилося завдяки неаполітанському королю Монтерею, якому на честь свята з нагоди припинення землетрусу піднесли рибу. Через рік цар зажадав точно таку ж. Таку ж не знайшли, але кухар приготував іншу, схожу. Коли король розпізнав підміну, але не розгнівався, а розвеселився. Відтоді стали звичаєм першоквітневі розіграші.

День сміху святкується зараз у всьому світі, але ніде не є вихідним. У США його називають "святом серця, а не держави". Найбільш популярними жартами американських школярів залишається кинутий на дорогу прив'язаний гаманець чи аркуш паперу, що чіпляється на спину людини з написом "Вдар мене". Не відстають від своїх дітей і дорослі. Мати може подати на стіл шоколадні тістечка, всередині яких вата чи торт, заповнений ганчір'ям.