Масниця – стародавнє свято, що збереглося у слов’ян із язичницьких часів, коли звичаї грали важливу роль у житті кожної людини. Від самого початку її святкування було пов'язано, за однією версією, з прославлянням бога сонця Ярила, за іншою, – на честь бога Велеса, покровителя скотарства й землеробства.
Хоч церква додала це свято до свого календаря й наповнила його новими ідеями, проте воно й дотепер зберегло низку ритуалів та обрядів. Так, у християнській традиції масничний тиждень вважається останнім етапом підготовки до Великого посту.
У стародавні часи масничний тиждень називали Сирного седмицею. Впродовж цього часу дозволялося їсти сир і масло, молоко та яйця. М'ясо ж було під суворою забороною. Нині ж це дуже веселе й ситне народне свято.
Масниця – гучне, веселе свято зі смачною їжею, музикою, піснями та різноманітними розвагами перед Великим постом.
Одним із обрядових символів свята є велика лялька з соломи – опудало Масниці. Його вдягали у жіночий одяг, як стародавнє і священне божество. І, за традицією, наприкінці масничного тижня спалювали як уособлення зими, щоб розбудити весняну природу і розтопити холодний лід.
Немає коментарів:
Дописати коментар