Найвідоміша шведська авторка й одна з найвидатніших письменниць світу Астрід Анна Емілія Ліндґрен народилася 14 листопада 1907 року.

У нас її знають передусім за повістями про Пеппі Довгапанчоху та Карлсона. Але її літературна спадщина значно багатша. Станом на 2019 рік її книжки було видано 107 мовами загальним накладом 165 млн примірників. Зрозуміло, що зараз ці показники вже значно вищі.

Коли Астрід Ліндгрен одружилася і стала матір’ю, вона вигадувала різні цікаві історії для своїх дітей. 1941 року вона записала повість, яку розповідала своїй доньці, коли та хворіла, а через три роки подала її до одного з найбільших шведських видавництв. Там повість відхилили. Того ж року інше видавництво оголосило конкурс на найкращу книжку для дітей. Астрід Ліндгрен написала повість «У Бріт-Марі легшає на серці», подала рукопис на той конкурс, і він отримав другу премію. Так у шведській літературі з’явилося нове ім’я — Астрід Ліндгрен.

Через рік те саме видавництво знов оголосило конкурс, і Астрід Ліндгрен подала на нього відхилений рукопис. Він отримав першу премію. Це була «Пеппі Довга панчоха». Книжку видали, і вона мала великий успіх — на сьогодні її перекладено понад шістдесятьма мовами світу, серед них і українською.

Астрід Ліндгрен була не просто відомою письменницею, а й дуже шанованою людиною. Важливою персоною, людиною, відомою всій країні, вона стала завдяки численним виступам по радіо й телебаченню. Тисячі шведських дітей виросли, слухаючи по радіо книги Астрід Ліндгрен в авторському виконанні. Її голос, її обличчя, її погляди, її почуття гумору були знайомі більшості шведів ще з 50-60-х років, коли вона вела на радіо й телебаченні різноманітні вікторини й розмовні програми. До того ж Астрід Ліндгрен завоювала публіку своїми виступами на захист такого типово шведського явища, як любов до природи й захоплення її красою.

Властиві їй прагнення до рівноправності й турботливе ставлення до людей допомагали письменниці долати бар’єри, що поставали у зв’язку з її високим становищем у суспільстві. Вона з усіма спілкувалася однаково сердечно та з повагою — чи то був шведський прем’єр-міністр, глава іноземної держави чи один з її читачів-дітей. Іншими словами, Астрід Ліндгрен жила згідно зі своїми переконаннями, завдяки чому стала предметом захоплення й поваги, як у Швеції, так і поза її межами.