7 листопада 2021 р.

 

7 листопада ‒ 85 років від дня народження Миколи Степановича Вінграновського



 

 

 

 

«Я обізвався серцем в 
світ» М. Вінграновський

 Його називають «чарівником слова», «степовим Сварогом», «вінграном», «зітканим з любові». Це все про Миколу Степановича Вінграновського.

Український письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист і поет Микола Степанович Вінграновський народився 7 листопада 1936 р. в місті Первомайську Миколаївської області в сім’ї селянина. Батько письменника Степан Миколайович Вінграновський походив із села Кумарі, що на Миколаївщині, працював столяром. Матір Вінграновського – Зінаїда Олександрівна походила із села Стара Корениха, сьогодні Миколаївська область. Матір письменника була родом з бідної та багатодітної сім'ї, тому через скрутне становище ще з дитинства Зінаїда Олександрівна працювала наймичкою в панському маєтку. Згодом матір письменника разом із сестрою Анною перебралися жити в село Кумарі, і там познайомилася з батьком Степаном Миколайовичем і одружилися. Зінаїда Вінграновська стала взірцем для свого сина, вона дуже любила розповідати історії, читати книги, любила свою Батьківщину. Про важливість матері у формуванні особистості письменника свідчать його спогади, саме матері Микола завдячує, тим що в роки голодомору він зміг вижити. Образ матері письменник пронесе крізь свій творчий шлях. Батько Миколи Вінграновського все життя чесно трудився і його образ у творчості письменника постав, як воїна-хлібороба.

У 1962 році письменник вступив до спілки письменників України. Перші поетичні публікації Миколи Вінграновського датуються 1957 роком (журнал «Дніпро» №2). Перші вірші з’явилися друком у 1975 р., а перша збірка – «Атомні прелюдії» – вийшла у 1962 р. Виразним свідченням подальшого творчого розвитку Миколи Вінграновського стали збірки «На срібнім березі» (1978), «Ластівка біля вікна» (1981) , «На добраніч» (1983).

Майже одночасно з поезією Микола Вінграновський почав писати і прозу. В повістях та оповіданнях «Первінка», «Сіроманець», «Гусенятко», «Кінь на вечірній зорі», «У глибині дощів», «Літо на Десні» та інших він то веселою, то сумовитою поетичною барвою поєднує світ людей зі світом звірів, птахів, рослин, з життям всього живого й «неживого» (власне, вся природа у Миколи Степановича Вінграновського вищою мірою жива).

У творчості М. Вінграновського були твори та поезії та для дітей. На початку 60-х років з'явилося оповідання «Бинь-бинь-бинь», «Чорти», збірка віршів «Андрійко-говорійко». Саме за вагомий внесок у дитячу літературну творчість – письменник був нагороджений державною премією ім. Тараса Шевченка. Дитяча тема у творчості М. Вінграновського, це не просто тема, а сфера співіснування людини та природи, товаришування дитини та природи, яке втрачене у світі дорослих. Саме у віршах, які писав автор він відчував себе дитиною, повертався назад у минуле, бо тільки у дитинстві ми можемо відчувати себе вільним. Дитяча література Миколи Степановича вважається новаторською, тому що його вірші написані з дитячою уявою, з поетичністю дитячої душі.

Немає коментарів:

Дописати коментар