7 липня 2020 р.

свято Івана Купала



7 липня відзначається Різдво славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Івана. Це одне з найулюбленіших серед людей свят. З 7 липня наші пращури починали косовицю, поки трава не засім’янилась. Наші пращури помітили, якщо на Івана сильна роса – на урожай огірків. В давнину говорили, якщо в цей день буде дощ, то через п’ять днів буде сонечко світить. Дощ на Івана Купала вважався благодатним.

Свято вважається язичницьким, а виникло воно після Хрещення Київської Русі. Тоді його назвали святом Народження Предтечі, проте, попри введення християнства, повністю позбутися від язичницьких традицій не вдалося. Іоанн Хреститель - пророк, який хрестив Ісуса. Прийнято вважати, що свято Івана Купала називається саме на честь нього, благо імена співзвучні.


Святкування Івана Купала супроводжується безліччю традицій і звичаїв. Так, однією з таких вважається умивання росою, якій в цей день приписують особливі властивості. Умиватися потрібно вночі, а позитивний результат після цього можна побачити вранці. Ще однією популярною традицією є нічні купання, розпалювання багаття та стрибання через нього. Згідно з одним із переказів, той, хто стрибне вище всіх, проживе майбутній рік у здоров'ї та щасті.

Дівчата в купальську ніч здійснюють свій обряд - пускання вінків по річці. У тому випадку, якщо вінок не потонув, а поплив як можна далі, його власника очікує швидке заміжжя і щасливе життя.




Багато на Купала чинять ворожіння, намагаючись передбачити долю. Особливу популярність в ці дні мають купальські вінки, які плетуть з польових квітів і трави.


Цікаво, що і назва свята, і ритуальний вогонь, і прикрашене деревце називають «купалом», «купайлом» чи «купайлицею». Це ж і є головні елементи обрядовості, в основі яких лежать культ вогню, води і рослинності. Ритуали уособлюють поєднання чоловічого (вогню) та жіночого (вода) начал, виконувалися з метою забезпечення врожайності, здоров’я, продовження роду.
Обрядове багаття на свято Івана Купала пов’язане  із культом сонця,  тому й місце для нього обирали, як правило, на пагорбах, щоб підняти полум’я якомога вище. Також котили з гір палаючі колеса, обмотані соломою. Для багаття збирали увесь непотріб: солому, старі речі, колеса. З усім цим мала згоріти «нечиста сила» .
Найважливіший ритуал у цей день – «очищення»  вогнем. Люди цілу ніч не спали, водили хороводи навколо вогню. Парубки й дівчата, взявшись за руки, стрибали через вогонь. Іноді через купальські багаття проганяли домашню худобу, щоб уберегти тварин від хвороб. Могли в багатті спалити сорочку хворої дитини, щоб вона швидше одужала.
Як і вогонь, вода також мала силу «очищення»,
«оздоровлення». Тому в цей день купання було ритуальним і  відоме усім народам Європи. Побутували вірування і в цілющі властивості купальської роси, у ній качалися, нею умивалися. На воду дівчата пускали вінки, ворожачи на долю. Потім дівчата й самі роздягалися і купалися, щоб «очиститись». Ритуальні потоплення купальського деревця, Марени та Івана – це імітації колишніх жертвоприношень водоймам. За народними уявленнями, вода в день Івана Купала потребувала жертв і вважалася небезпечною. Тому людську жертву замінило її  символічне зображення – купальське деревце. 

Немає коментарів:

Дописати коментар