12 січня 2021 р.


Мандрівник, бунтівник, мрійник , Людина-легенда !!!

12 січня виповнюється 145 років із дня народження Джека Лондона, справжнє ім’я якого було Джон Ґріффіт Чейні.

Він зростав у бідній родині, рано почав працювати: продавав газети, прибирав у пивних павільйонах, у тринадцять років влаштувався робітником на консервний завод, але незабаром (щоб «остаточно не перетворитися на робочу скотину») пішов звідти. На позичені гроші Джек придбав стару шхуну та приєднався до ватаги «устричних піратів», які вели незаконний вилов устриць у затоці Сан-Франциско. У п'ятнадцятирічному віці хлопець уже цілком став дорослим. Згодом його переманив до себе Каліфорнійський рибальський патруль, і Джек із «короля піратів» перетворився на мисливця за «устричними піратами». Цьому періоду свого життя він присвятив «Історії рибальського патруля» (1906).

1893 року Джек найнявся матросом на промислову шхуну «Софі Сазерленд», щоб ловити котиків у водах Японії та в Беринговому морі. Це плавання подарувало йому чимало яскравих вражень, які згодом лягли в основу багатьох його морських оповідань та романів. Повернувшись через сім місяців додому, він працював робітником на джутовій фабриці, прасувальником у пральні та кочегаром. Того ж року відбувся його дебют на літературній ниві: 12 листопада Джек Лондон отримав першу премію однієї з газет Сан-Франциско за нарис «Тайфун біля берегів Японії».

1894 року, під час економічної кризи, він взяв участь у поході безробітних на Вашингтон, однак у Ніагара-Фоллсі був заарештований за бродяжництво і провів місяць у колонії Ері в Буффало. Перебування за ґратами виявилося для молодого хлопця важким випробовуванням, хоча, за його словами, «на світових шляхах і в жахливих безоднях людської деградації я не був жовторотим курчам».

Мандри Америкою та перебування в колонії сприяли тому, що Джек остаточно вирішив покінчити з минулим життям, насиченим важкою фізичною працею та поневіряннями, і присвятити себе виключно інтелектуальній праці – стати письменником.

Спочатку Джек відвідував Оклендську середню школу, а 1896 року вступив до Каліфорнійського університету, але через безгрошів’я вже після третього семестру змушений був залишити навчання.

Крутий поворот стався в житті Джека Лондона навесні 1897 року, коли «золота лихоманка», що розпочалася на північному сході Канади, покликала його на Клондайк. Золота він там не знайшов, проте отримав новий життєвий досвід і зібрав величезну кількість історій про долі місцевих жителів – золотошукачів, мисливців, авантюристів, аборигенів тощо.

Цей матеріал став його «золотим фондом», з якого він незабаром черпатиме матеріал для своїх найкращих «північних оповідань».

За 16 років літературної діяльності він написав 19 романів, 18 збірок оповідань і статей, 3 п’єси , 8 автобіографічних творів, понад 30 віршів. І це при тому, що доля відміряла йому всього 40 років життя. Але ж скільки було зроблено за ці роки! Джек Лондон витримав і переборов клондайки, тропічні моря, малярію, голод і лихоманку. Цілеспрямованість, наполегливість, важка кропітка праця і сила волі допомогли письменнику досягти бажаного. Майже все, про що писав автор побачене і пережити ним самим. Ось чому його твори захоплюють і вражають, викликають яскраві емоції і невимушено змушують перечитувати їх знову!
Відвідувачі можуть ознайомитися із літературно-критичними статтями про автора, романами: «Марк Іден», «Серця трьох», «Морський вовк», а також з улюбленим мільйонами циклом «Північні оповідання».

Немає коментарів:

Дописати коментар