15 січня 2021 р.

 15 січня 2021року -130 років від дня народження Осипа Мандельштама.


15 січня 1891 року, народився Осип Мандельштам, один з найбільших російських поетів всіх часів. Людина,яка ні разу не змінила собі - ні в творчості, ні в житті. У цей день ми згадуємо основні факти біографії Мандельштама - і, зрозуміло, деякі його поетичні рядки.
Мандельштам походить із купецької єврейської сім'ї. Батько М., Еміль Веніамінович, замолоду закінчив Берлінську талмудичну школу, а потім став купцем 1-ї гільдії. Мати, Флора Осипівна Вербловська, походила з інтелігентної родини і присвятила своє життя музиці. 1897 р. родина Мандельштамів переїхала у Петербург. З 1899 до 1907 p. Мандельштам навчався у Тенишевському комерційному училищі. Відразу після закінчення училища подав прохання про зарахування вільним слухачем природничого відділення фізико-математичного факультету Петербурзького університету, але вже на початку жовтня того ж 1907 р. забрав документи. 
Наступний рік Мандельштам провів у Парижі, слухав лекції у Сорбонні, писав прозу і вірші. Зазнав "сильного захоплення Бодлером і особливо Верленом". Разом із родиною відвідав Швейцарію й Італію.

Перші вірші Мандельштама, позначені впливами символізму, були опубліковані 1907 р. в журналі "Пробуджена думка", що видавався у Тенишевському училищі, де навчався поет. Вони сповнені відчуття ілюзорності життя, прагнення відійти у світ музичних вражень.

Поетична зрілість прийшла до Мандельштама на початку XX ст. У дореволюційний період з'явилися три збірки його віршів під назвою "Камінь" ("Камень", 1913, 1915, 1916).Мандельштам виступав не тільки як поет, а й як перекладач і прозаїк. Він є автором автобіографічної книги "Шум часу" ("Шум времени", 1925), "Єгипетська марка" ("Египетская марка", 1928), статей "Слово і культура" ("Слово и культура"), "Про природу слова" ("О природе слова"), "Гуманізм і сучасність" ("Гуманизм и современность"), "Пшениця людська" ("Пшеница человеческая"), збірок статей "Про поезію" ("О поэзии", 1928), "Четверта проза"("Четвёртая проза"), нарисів "Мандрівка у Вірменію" ("Путешествие в Армению"), надзвичайно глибокого і вдумливого есе "Розмова про Данте" ("Разговор о Данте", 1933), яке тоді залишилось у рукописах; перекладів "Федри" Ж. Расіна (1915), творів старофранцузького епосу (1922).









 

Немає коментарів:

Дописати коментар