24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.
Створення слов'янської писемності
За різними історичними джерелами, видатні просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов'янською мовою богослужебні книги та Євангеліє.
Окрім того, вони самі писали оригінальні твори слов'янською мовою, проповідували православ’я та відкривали при церквах школи, в яких готували учнів.
Саме вони упорядкували слов'янський алфавіт та заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250 мільйонів людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма.
Існує два варіанти першої абетки: кирилиця і глаголиця.
Кирилиця
За рукописами XI століття кирилиця мала 43 літери. В основі її лежав грецький алфавіт. Для звуків, однакових у слов'янському та грецькою мовами, використовувалися грецькі літери. Для звуків, властивих лише слов'янської мови, було створено 19 знаків простої форми.
Глаголиця
Це досить своєрідний алфавіт, що складається з букв дуже складної, химерної форми. Проте питання про походження глаголиці існують дуже суперечливі думки.
Додамо, що найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056 – 1057 років.
Немає коментарів:
Дописати коментар