Сьогодні,20 травня, у третій четвер травня, українці вже традиційно святкують День вишиванки. День вишиванки не є офіційним, але відзначають його не тільки в Україні, але й за її межами – українці та всі прихильні до нас та до нашої культури люди.

Вишиванка з давніх давен є основним елементом українського національного одягу. Вишиті візерунками сорочки – відображення цінностей, традицій, культури та історії нашого народу.
Як уже склалося, цього травневого дня люди намагаються вдягати національне вбрання на роботу, на навчання або ж, наприклад, на зустріч із друзями. Окрім того, за ініціативи тих же студентів, громадських та культурних діячів можуть проводитися концерти, хода, конкурси та ярмарки.

Цікавинки про українську вишиванку :

💢Здавна для українців вишиванка відігравала не стільки функцію одягу, як була своєрідним оберегом від різного зла. Тому візерунки на сорочках та сукнях наносили на рукави, коміри і поділ.

💢Своїми особливими узорами та поєднанням кольорів на вишиванках може похвалитися не лише кожен регіон України, а й навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися за фасоном, кольором, візерунком.

💢Узори вишивки загалом можна поділити на три великі групи: геометричні, рослинні, тваринні та антропоморфні (такий, що нагадує людину) орнаменти. Рослинні традиційно вишивали на жіночому вишитому одязі, геометричні – на чоловічому.

💢Існує понад 250 швів, які базуються на 20-ти видах техніки вишивання. Найпопулярнішими є мережання, низь, гладь.

💢Раніше вишивання було виключно жіночим заняттям. Перш ніж братися за роботу дівчина зазвичай постилася, молилася і мила руки.

💢Надзвичайно тонка вишивка "білим на білому" на натільних сорочках була поширена серед європейської знаті й української шляхти.

💢Тривалий час вишивка була своєрідною візиткою людини. За орнаментом і кольорами можна було дізнатися про її вік, сімейний стан, соціальний статус. Приміром, сорочку із вишитими квітами носили лише молоді дівчата. Нині ж вишивка виконує більше декоративну функцію.