145 років з дня народження Райнера Марії Рільке

Австрійський поет, письменник, прозаїк,філософ та есеїст.

Пройшовши у своїй творчості шлях,яким розвивалась західна поезія кінця ХIX-початку XX cт.,сягнув вершин модерністської літератури.

Райнер Марія Рільке народився 4 грудня1875 року в Празі, в сім’ї чиновника залізничного відомства.  Дитинство і юність не були щасливими — через невдалий шлюб батьків, який розпався 1884 року, коли хлопцеві було 9 років. 1 вересня 1886р. Рільке вступає у кадетське військове училище у Санкт – Пельтені. Школа була закритого типу, перебування в ній затьмарило його дитинство та юність.  1891 р. він за станом здоров'я був звільнений з військової школи.  У 1891 -1892 рр. Рільке навчається у Торговельній академії у Лінці. У 1895 році поет вступив на філологічний факультет Празького університету, а пізніше слухав лекції з філології і мистецтвознавства в Мюнхені й Берліні.

У 1894 році був виданий перший збірник віршів «Життя і пісні». Наприкінці XIX століття з’являються наступні книжки поета: “Вінчаний снами” (1896 р.), “Свят-вечір” (1898 р.) і “Мені на свято” (1900 р.). Ранній Рільке – переважно неоромантик і імпресіоніст. У його віршах відтворюються основні мотиви романтичної поезії першої половини XIX століття – самотності, природи й кохання.

У 1897 році в Німеччині він знайомиться із Лу (Луїза) Андреас-Саломе — донькою пруського генерала. Вона народилась і зростала в столиці Російської імперії Санкт-Петербурзі і вважала себе росіянкою. Лу Андреас-Саломе стала яскравим коханням Рене, він обожнював цю жінку і присвячував їй вірші.

Лу зацікавила юного поета російською літературою, психологізмом творів Федора Достоєвського і православ'ям. Під її впливом Райнер у 1898—1900-х роках здійснив дві подорожі до Росії та України. Під враженням від цієї поїздки Рільке візьметься перекладати твори Михайла Лермонтова, Льва Толстого, Федора Достоєвського, Антона Чехова та інших. Ця подорож надихнула поета на написання вірша "Карл Дванадцятий мчить по Україні" і новел "Як старий Тимофій умирав співаючи" та "Пісня про правду". Зацікавившися тоді «Словом о полку Ігоревім», Рільке переклав його у 1902–1904 роках. Письменнику-іноземцю вдалося точно передати національний колорит України.